Культурні надбання та копірайт у цифрову епоху
Преамбула: Визначення «права автора»
Права автора включають економічні права на роботу та невід’ємне моральне право авторства. Однак, моральне право не повинне забороняти використання роботи допоки зберігається вказівка на автора та етична прийнятність.
Потенціальна користь змін
§1. В минулому технологічний розвиток неодноразово кидав виклик існуючим методам створення витворів культури, їх економічним аспектам та правовим засадам. Часто світ виявлявся неготовим до змін і нові технології ставали їхньою рушійною силою. Так цифрові технології та інтернет за останні 20 років значно змінили наше уявлення про можливості створення, розповсюдження, використання і доступу до культурних надбань. Вітром змін повіяли вони для соціальних, правових та економічних інституцій й розпочали процес важливих перетворень у суспільстві.
§2. Ми віримо, що ці зміни слід сприймати як можливість спростити широкому загалу доступ до культурних надбань і одночасно з цим винайти ефективні шляхи фінансування творчості та зміцнити статус тих, хто ним займається, творців та артистів.
§3. Розвиток культури і доступ до інформації являються ключовими факторами для участі громадян в демократичному функціюванні наших суспільств; вони також є важливим джерелом розвитку економіки. Ми вважаємо, що можливо пристосуватися до змін в технічній сфері без консервативного підходу так, аби одночасно врахувати соціальні інтереси та економічні питання у відповідності із параграфами 1 та 2 статті 27 Загальної декларації прав людини, в яких говориться що «(1) Кожна людина має право вільно брати участь у культурному житті суспільства, втішатися мистецтвом, брати участь у науковому прогресі і користуватися його благами» і «(2) Кожна людина має право на захист її моральних і матеріальних інтересів, що є результатом наукових, літературних або художніх праць, автором яких вона є».
§4. Завданням політиків є не розробка законів для захисту старих бізнес-моделей або винайдення нових, а, у контексті адаптування до нових реалій цифрового світу, створення ефективнішої системи регулювання для артистів і авторів, які знаходяться на початку творчого ланцюга аби ті мали змогу отримати адекватну винагороду та визнання за свою працю.
Необхідно переосмислити наші позиції
$5. Завжди необхідно розмежовувати поняття комерційного та некомерційного використання захищених копірайтом робіт: ті, хто отримує фінансову вигоду від використання, повинні відповідно винагороджувати й автора, а для тих, хто не отримує жодних фінансових вигод, використання має залишатися вільним, за умови зберігання відомостей про автора твору. Хоч порушення авторських прав з метою отримання прибутку і мають юридично каратися, та все ж ми протестуємо проти використання одних лише методів придушення і контролю, нібито направлених на вирішення соціальних та економічних проблем, що були викликані змінами, започаткованими цифровими технологіями та Інтернетом. Дуже часто ці методи несуть загрозу неправомірного обмеження свободи особистості, у той же час, на прикладі законів «трьох ударів», показуючи свою неефективність, необґрунтовану коштовність та неспроможність вірно реагувати на зміни, що відносяться до процесу творення.
$6. Ми відкидаємо як ескалацію прав інтелектуальної власності і посилення їх захисту, так і повну відмову від системи авторських прав, як відповідь на соціальні зміни. Немає єдино вірного рецепту, який би став ідеальним рішенням для усіх змін у суспільстві допоки береться до уваги лише творчість або для того аби задовольнити усі соціальні і економічні вимоги. Тут необхідно впроваджувати одразу декілька важелів регулювання та вносити зміни до різних категорій права. Тільки тоді вдасться створити найбільш ефективну систему забезпечення та стимулювання творчості.
§7. Сприймаючи споживачів та артистів як опонентів ми наносимо шкоду інтересам кожного з них і обходимо увагою те, що людина може переходити між цими групами або ж знаходитися одразу в обох. І ті й інші зацікавлені у забезпеченні належних умов для авторів аби ті могли створювати високоякісні журналістські статті, кінофільми, музичні твори, фотографії, наукові дослідження та художні твори, не покладаючись на державне спонсорування чи партнерство корпорацій.
§8. Майже завжди процес творення залежить від фінансування та обізнаності автора у сфері існуючих інтелектуальних і культурних творів. Тому важливо впевнитися, що всі необхідні ресурси (фінанси, а також контент та ідеї) йому доступні і приймати до уваги усі доступні джерела фінансування (державне спонсорування, ринкові прибутки, прямі виплати, що надходитимуть, наприклад, за допомогою краудсорсінгу).
$9. Копірайт — це давній інструмент права, що змінювався з розвитком процесів творення та технологій. Його створили задля забезпечення балансу між інтересами авторів і суспільства і, як такий, він забезпечує захист, обмеження та виключення. Це лише один інструмент, серед решти, чиїм завданням є сприяння творчості, і його не можна розглядати як самоціль.
§10. Моральне право авторства не можна відчужити чи ігнорувати, незалежно від технічних форм виробництва, відтворення чи розповсюдження твору. В контексті спрощення виробництва та розповсюдження завдяки технологіям важливо контролювати ідентифікацію, зазначення та реєстрацію автора(-ів) витвору культури, що призводить до необхідності розробки та впровадження нових інструментів, баз даних та практик, які треба підтримувати та популяризувати відповідними інститутами.
$11. Ми віримо у існування багатьох рішень для забезпечення визнання авторства та найкращого винагородження авторів і у той же час збереження технологічних здобутків, що роблять можливим обмін та спільне користування культурними надбаннями. У якості відправної точки для знаходження цих рішень ми маємо врахувати побажання авторів та виконавців.
Покращення для артистів та авторів
$12. Соціальне положення і статус людей, які присвятили себе творчості, зазвичай нестійкі. Так було ще до появи цифрових технологій. Оплата творчої діяльності здійснюється з різних джерел: заробітної плати, грантів, меценатства, виплат по авторським правам, інших видів професійної діяльності, допомоги по безробіттю, тощо. Доходи мають непостійний характер і ті, хто живе за рахунок зарплатні, зазвичай мають кількох роботодавців. Копірайт же варіюється у досить широких межах, залежно від сфери діяльності автора. Серед джерел прибутку для більшості митців він відіграє далеко не головну роль.
§13. Для покращення умов роботи атворів слід внести зміни до законодавства ЄС щодо правил контрактів. За допомогою реформ можна зупинити практику викупу контрактів та надати авторам більш вигідні умови на переговорах з олігополією індустрії розваг, що домінує на ринку. Споживачі такі ж громадяни і повинні нести відповідальність перед авторами, чиїми результатами праці вони мають змогу насолоджуватись.
§14. Для підтримки авторів у цифрову епоху необхідно надати їм інструменти, інформацію, роз’яснення та послуги по використанню сучасних технологій задля сприяння їх роботі, продажу її результатів та рекламі. Вони не зобов’язані бути ще й IT спеціалістами.
§15. Робота існуючих систем колективного управління та зборів роялті у більшості країн зазвичай несправедлива, по відношенню до авторів, незалежно від існування інформаційних технологій. Таким чином, необхідно провести реформу цих систем для гарантування чесного та прозорого розподілу виплат за використання захищених копірайтом робіт.
Зміни в індустрії
§16. Розуміння та прийняття змін, що відбуваються у творенні та споживанні витворів культури, є необхідною умовою охоплення усіх проблем. Виробництво, як і споживання, (в об’ємах та грошовому еквіваленті) за останні 20 років значно виросло, надавши змогу отримувати величезні прибутки монополіям на зразок Google чи Apple, але не простим авторам. Деякі типи контенту втрачають свою популярність з кожним днем (фізичні носії: касети, CD, DVD, Blue-ray, тощо), а інші надзвичайно швидко набирають прихильників (трансляції в мережі, файлообмін, живі виступи, перегляд фільмів у кінотеатрах, online ігри, відео на замовлення, електронні книжки, тощо).
§17. Відмова від фізичних носіїв веде до змін, що вплинуть на різні галузі індустрії. Це може бути поява чи зникнення кількох гравців у галузі, втрата, набуття чи перерозподіл сфер впливу, реструктуризація індустрії, поява нових бізнес-моделей. Деякі посередники зникнуть, з’являться нові професії, решта ж залишиться на своїх позиціях.
§18. В умовах, коли взаємозв’язок та спілкування людей залежить від складних технологій, що постійно змінюються, сумісність між форматами та технічними засобами споживачів має велике значення для демократизації доступу до культурних надбань і для економічної діяльності. Слід реалізовувати її через європейські інститути та підтримати у нормах ЄС.
§19. Необхідно дозволити некомерційний файлообмін, розширивши, наприклад, існуючі виключення для особистого копіювання. Якщо та коли може бути доведений факт нанесення некомерційним обміном шкоди виробництву витворів культури, для споживачів може бути передбачений певний єдиний тариф або будь-який інший механізм. Такий механізм не повинен порушувати право на особисте життя. Розподіл отриманих доходів має орієнтуватися на тих, хто їх найбільше потребує, починаючи з авторів.
§20. Ключовим моментом є посилення позицій суспільного надбання як джерела навчальних матеріалів для наших громадян та ідей для авторів.
§21. Свобода дій, експериментів, виклик існуючим інститутам та бізнес-моделям, технологічні обмеження й методи важливі не тільки для творчої активності, але й у плані набуття важливості, розширення можливостей знань та їхнього впливу на суспільство, що дозволить йому розвиватись та процвітати. Не можна відокремлювати Інтернет від цієї свободи, тому ми маємо гарантувати його нейтралітет.
Реформування системи авторських прав
§22. Ми підтримуємо Creative Commons, як чудовий інструмент для вільного поширення робіт, за бажання їх авторів.
§23. Ще двадцять років тому авторське право ніяк не відображалося на житті звичайних людей. Монополія на право створення копій була направлена проти комерційних суб’єктів, що володіли засобами для відтворення книг чи інших носіїв. Звичайні споживачі могли вільно копіювати вірші, аби надіслати їх своїм коханим, чи касети, щоб подарувати їх друзям, не переймаючись питаннями порушення авторських прав. Якщо ви мали необхідні технічні засоби, то могли робити це не ризикуючи отримати якесь покарання.
На сьогоднішній день система копірайту змінилась настільки, що її заборони почали обмежувати навіть буденні речі в житті людей. У той час, як технологія спростила обмін творами культури, законодавство у сфері ІВ пішло у протилежному напрямку.
Ми бажаємо повернути копірайту його першочергову мету і однозначно визначити, що він регулює лише комерційне використання. Обмін копіями, розповсюдження чи використання захищеної копірайтом роботи не повинно каратися, якщо несе некомерційний характер та не має жодних мотивів отримання вигоди. Файлообмін у пірингових мережах є чудовим прикладом діяльності, яка має бути легалізована.
§24. DRM розшифровується як «Digital Rights Management» чи «Digital Restrictions Management » (Технічні засоби захисту авторських прав). Цей термін відноситься до ряду технологічних засобів, чиїм призначенням є обмеження користування для споживачів своїми копіями, навіть якщо вони мають на це право. Подолання цього захисту має завжди бути легальним. Немає сенсу подавати до парламенту проект збалансованої реформи авторського права, якщо ми залишаємо можливість для індустрії нав’язувати свої закони і забезпечувати їх виконання технічними засобами.
§25. Бізнес індустрії розваг базується на ексклюзивних правах використання захищених копірайтом робіт і ми не збираємось це змінювати. Проте термін, упродовж якого забезпечується охорона цих прав, — життя автора + 70 років — абсурдний. Жодний інвестор не матиме справу з бізнесом, де планується настільки великий строк повернення коштів.
Ми хочемо зменшити цей строк до значення, прийнятного і для суспільства і для інвестора, й пропонуємо встановити його у 20 років з дня створення твору.
§26. Сьогодні для частини робіт, для яких ще діє захист авторських прав, буває складно знайти самих авторів. Деякі з них мають незначну або не мають зовсім ніякої комерційної цінності, проте їх не можна розповсюджувати чи повторно використовувати через захист — нема в кого спитати дозволу на це. Необхідно зобов’язати усіх авторів, які хочуть продовжувати ексклюзивне використання, оформити свої права упродовж п’яти років аби позбавитись від робіт-сиріт і зменшити витрати на патентно-ліцензійний пошук.
§27. Проблему нічийних робіт слід вирішувати якнайшвидше, але важливо розуміти різницю між різними галузями. Так для бібліотек, архівів та особливо громадського мовлення перевагу має розширене колективне ліцензування. Але важливо також спростити процес патентно-ліцензійного пошуку і зменшити витрати на нього.
Не бажано впроваджувати загальні виключення в праві щодо нічийних робіт, але можливо зробити це по відношенню, наприклад, до бібліотек, у рамках програми «LEX-Europeana».
§28. Авторська монополія має бути оформлена за п’ять років з моменту створення роботи. Це дозволить позбавитись від проблеми нічийних робіт у майбутньому.
§29. Жорстке законодавство в сфері захисту ІВ є головною перешкодою для музикантів, режисерів та інших авторів, які бажають створювати свої роботи на основі існуючих. Ми бажаємо змінити ситуацію, увівши виключення, що дозволять створення реміксів та пародій і використання уривків аудіо та аудіовізуальних творів на прикладі існуючих виключень в авторських правах для текстів.
§30. Відчувається гостра нестача друкованих видань для людей з особливими потребами. Єврокомісія та держави-члени ЄС прийняли Конвенцію ООН про права людей з особливими потребами і тому мають вжити усіх можливих заходів для забезпечення цим людям доступу до культурних надбань у допустимих форматах та переконатися, що жоден закон по захисту авторських прав не перешкоджає здійсненню цього доступу. Як вимагається у висновку Європарламенту до доповіді «Розкриття потенціалу культурної та творчої індустрії», опублікованому 12 травня 2011, Єврокомісія «повинна активно співпрацювати з Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ) для створення законодавчої бази, що буде засновуватись на пропозиціях Всесвітнього об’єднання сліпих, представлених до ВОІВ у 2009».
Оригінал — http://www.scribd.com/doc/67862207/Common-Position-on-Copyright-28sept11-EN