В світі незліченних історій про агресивну патентну політику Monsanto зовсім не дивно, що на їх рахунку з’явилася ще одна судова перемога.
Глен Муді розповідає нам історію судового процесу Апеляційного суду федерального округу (національний апеляційний суд патентів — CAFC) з боку Монсанто проти чергового фермера. Подробиці цієї історії вражають.
Фермер, Вернан Баумен, купив собі офіційне насіння Monsanto, «Roundup Ready» та й посадив його. Окремо слід зауважити, що за правилами Monsanto ви не маєте права повторно висаджувати це насіння як посадовий матеріал, але дозволяється продавати його до елеваторів як «насіння на продаж». Більше ніяких обмежень для продажу не накладалося.
Пізніше Баумен купив у такому елеваторі собі трохи «насіння на продаж», яке частково складалося з цього «Roundup Ready». Збираючи врожай, Баумен відрізнив що саме виросло з насіння Раундап Реді, та залишив це для наступної посадки.
Монсанто стверджує, що це було порушення, хоча:
- спочатку насіння було легально продане до елеватору;
- потім — без жодних обмежень — Баумену.
На довершення — хоч Баумен і підписав угоду на початкове, оригінальне насіння, але ж куплений на елеваторі пакет до цієї угоди не міг потрапити аж ніяк! (і навіть Monsanto погоджується, що початкову угоду не порушено — порушено лише патент на використання насіння).
Дуже важко зрозуміти в чому ж саме полягає порушення. Усі визначення основного патенту мають бути «вичерпні».
Якщо навіть залишати осторонь те безглуздя, що забороняє фермерам далі садити власний врожай, то що робити з патентними претензіями на будь-яке використання насіння що було продане з елеваторів? Баумен був настільки впевнений що не робить нічого поганого, що вільно поділився усіма деталями з представниками Monsanto. А ось суд, здається, взагалі не бачить ніяких проблем із значним розширенням прав патентовласника.
Передбачається що патент охоплює усі можливі ситуації. Декілька років тому у справі Quanta Верховним судом було ясно визначено (ми так вважали), що легальний продаж ліцензійної компоненти «вичерпує» права патентовласника, та не поширюється на подальших покупців у ланцюжку продажів. Баумен дуже коректно зауважив, що якщо цей випадок не є патентним виключенням — то навіщо потрібна ця концепція патентів взагалі?
Чудернацький аргумент Monsanto полягає в тому, що хоч вони й дають дозвіл фермерам продавати насіння без обмежень, але вони не хочуть щоб хтось це насіння висаджував; і тому кожен, хто це робить — не зробив санкціонованої покупки, і отже цей випадок не є виключенням з патенту. Я взагалі не розумію як це має мати якийсь сенс. По-перше — на продаж не було накладено жодних обмежень, отже будь-які обмеження, що накладаються пізніше безглузді. Крім того, оголошення продажу двох окремих партій постфактум «несанкціонованим», засновуючись при цьому лише на подальших діях покупця — це просто верх ідіотизму.
А ось суд в цьому випадку вирішив, що цей випадок зовсім не виключення, тому що посаджене Бауменом насіння — це нове насіння, і таким чином це є новим порушенням! (так-так, незважаючи на усі попередні легальні покупки!):
Вичерпність патенту не виключає неправомірні дії. Навіть якщо патентні права Monsanto закінчуються при продажу насіння — це не має значення коли фермер, як Баумен, сіє куплене насіння що містить в собі технологію «Roundup Ready», що належить Monsanto, нове покоління насіння створює новий інцидент порушення.
Важко читати подібні рішення, розуміючи наскільки є збоченою ця патентна система, яку підтримують такі суди як CAFC, та конгрес, що взагалі не в змозі протистояти цим зловживанням.