Якщо я не бачу зла, не чую про зло і нічого не говорю про зло, то я захищений від нього

У відповідь на критику законодавчої ініціативи “про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав” під реєстраційним номером 6523 Державна служба інтелектуальної власності опублікувала спростування, яке не можна читати без сліз.

Перший заступник Голови Державної служби інтелектуальної власності України Олексій Янов абсолютно серйозно заявив, що «категоричні висловлювання, які прозвучали в ЗМІ, – начебто з прийняттям вищезазначеного законопроекту можна буде забути про свободу слова в Інтернеті, а також впливати на опозиційні Інтернет-видання – не відповідають дійсності.»

Хотілося б ще раз зауважити й тим самим заспокоїти громадськість: запроваджувані заходи, окреслені в законопроекті № 6523, передбачають можливість застосування провайдерами санкцій виключно до тих користувачів Інтернету, які використовують веб-сайти або власний комп’ютер для незаконного розповсюдження медіа-файлів (аудіо-, відеотворів і комп’ютерних програм) у глобальній мережі.

До речі, на міжнародному рівні відбуваються аналогічні зміни. Такі країни, як Франція (закон HADOPI), Великобританія (закон Digital Economy Bill), США (законопроекти SOPA/PIPA), останніми роками розробили на законодавчому рівні відповідні заходи боротьби з піратством, у тому числі в мережі Інтернет, і впроваджують або готуються до їх упровадження.

При цьому важливо наголосити, що у випадку боротьби з Інтернет-піратством особи, які розміщують зазначені медіа-файли в мережі Інтернет, можуть апелювати до захисту лише тих прав, якими вони володіють або які правомірно ними набуті. Законопроект № 6523 не передбачає посилення відповідальності користувачів.

Проект закону встановлює залучення Інтернет-провайдерів до процесу визначення порушника та застосування до нього відповідних санкцій. Тому юридична відповідальність власників піратських сайтів та провайдерів, які сприяють порушенню авторського права і суміжних прав, є виправданою.

Схоже, що пан Янов знайомий зі станом справ «на міжнародному рівні» лише з чуток. Бо як інакше можна пояснити його посилання на ці недолугі законопроекти:

— прийняття Hadopi спричинило спад продажів ліцензійного контенту і гучний скандал про технології пошуку порушників;

— Digital Economy Bill постійно піддається критиці правозахисників, провайдерів і політиків. Про якість цієї реформи можна судити з гучної справи ACS:Law, яких закрили через часті зловживання положеннями антипіратського законодавства і шантаж;

— про SOPA навіть говорити смішно — проти прийняття цього законопроекту піднявся увесь Інтернет і про загальне відключення сайтів 18 січня на знак протесту не чути могли хіба що у нашій Службі інтелектуальної власності.

Смішно і сумно… Чого тільки не вигадають аби виправдати необхідність цензури. Не дайте себе обдурити — читайте оригінал їх «надзвичайно корисного закону», а не веселі відмовки.

Залишити відповідь