Piratemedia.ru дайджест

Motorola выиграла патентный спор против Apple.
Очередное “достижение” патентного законодательства.

Начинаются слушания по делу Бредли Мэннинга.
В США военный суд начал слушания по делу солдата Бредли Мэннинга, который обвиняется в том, что он передал сотни тысяч секретных дипломатических и военных депеш сайту WikiLeaks.

Рейд на Skyload.net: арестованы владелец сайта и провайдер.
Немецкая полиция закрыла онлайн-сервис хранения информации Skyload.net и арестовала его предполагаемого владельца вместе с лицом, которое предоставляло услуги хостинга для сайта.

Pirate Bay обещает уйти в подполье.
Руководство файлообменника The Pirate Bay сообщило, что адаптируется, а не погибнет из-за правовых поправок в Великобритании после того, как Верховный суд постановил, что сайт способствует нарушению авторских прав.

EFF выиграл защиту для Time Zone Database.
Судебный иск компании Astrolabe, Inc. против мейнтейнеров базы знаний о часовых поясах tzdata отозван.

Amazon vs. издатели.
Интернет-магазин Amazon удалил около пяти тысяч электронных книг Группы независимых книгоиздателей (IPG) из-за спора об условиях их продажи.

Французские копирасты против оцифровки книг.
Во Франции обсуждение нового закона о массовой оцифровке недоступных читателям книг XX века побудило авторов и правообладателей выступить с гневной петицией в защиту авторских прав, пишет Le Monde.

Немецкую полицию ограничили в правах.
Федеральный конституционный суд признал действующие правила о хранении телекоммуникационных данных незаконными, ограничив тем самым права полиции, передает dpa.

#StopACTA в Австрии.
Инициаторами проведения митинга выступили представители Австрийской пиратской партии.

На что вы согласились, приняв пользовательские соглашения

Сколько раз вы кликали мышкой, принимая пользовательское соглашение, даже не удосужившись его прочитать? Думаю, что каждый раз, когда устанавливали программу или начинали использовать какой-нибудь гаджет. Вероятно, вы подписали, не читая, тысячи страниц соглашений, написанных мелким шрифтом на совершенно нечитабельном юридическом жаргоне. Так что, может быть, вы уже и душу успели продать.

Может быть, компании, соглашения с которыми вы подписали, и не намерены вас прессовать. Речь пока идет лишь о формальностях, специально составленных опытными юристами компаний для сохранения за ними определенных прав, ну и для того, чтобы убедить вас в том, что вы ничего с ними не сможете сделать.

Ну, вот например.

6. Если у них есть ваше фото, то они уже его собственники.

Недавно отдыхал и развлекался с друзьями? Решил закачать фотки на Flickr, Twitpic, Instagram и прочие сайты, поддавшись повальному Интернет-эксгибиционизму? Ну, а кто так не делает? На то и социальные сети – ведь это самый удобный способ поделиться впечатлениями. Только вы-то, наверное, думали, что лишь с друзьями и родственниками…. Как же так получается, что ваше лицо потом появляется в рекламе, обещающей увеличение полового члена?

Да потому что не прочитали вы условия, с которыми согласились, когда регистрировались на сайте. Итак, на что же вы согласились?

Один из пунктов соглашения говорил, что личные фото пользователей собираются в виртуальном банке данных, который может быть использован в рекламе. Практически все социальные сети имеют пункт в соглашении, позволяющий использовать ваши фото в коммерческих целях. Вы предоставили компании право бесплатно использовать (воспроизводить и распространять) по всему миру ваши личные фото. 

Конечно, соглашение говорит, что и вы тоже являетесь собственниками своих фото, и хотя вам ничего не перепадет от коммерческой рекламы с вашим изображением, но и вас в свою очередь милостиво не будут преследовать в судебном порядке за использование ваших же личных фото. Тогда, может быть, удалив свои фото с этих сайтов, вы можете обеспечить свои права на эти фото и приватность? Да, но не совсем так. Есть пункт в соглашениях о том, что они могут сохранять права на удаленные изображения до тех пор, пока не закончится срок целесообразности их коммерческого использования. 

Но выбор-то у вас есть всегда – вы можете просто не пользоваться этими сайтами. Но как же тогда все ваши друзья узнают, что именно вы сегодня ели на обед?

5. Вы не владеете тем, что купили.

Каждый знает, что, покупая игры, музыку, фильмы-онлайн, он приносит своей покупкой прибыль индустрии развлечений. И почти каждый считает, что если уж ты купил что-либо, то ты этим уже владеешь. В этом-то ведь сама суть акта «купли-продажи», если, конечно, речь не идет о невыплаченном кредите на покупку, когда эту вещь у вас имеют право отобрать. 

А теперь прочитайте внимательно пользовательские соглашения. Многие из них содержат пункты, где говорится, что компания сохраняет за собой право изменять, приостанавливать действие продукта или контента и даже полностью удалять его по своему выбору. Речь тут идет вовсе не об их сайте – ведь так никто не сможет у них что-либо купить. Речь идет именно об удалении загруженного вами файла с вашего же оборудования. 

Это как если бы Брюс Уиллис вдруг заявился к вам домой, отобрал бы диски со своими фильмами и выбросил их в окно. Большинство людей не осознают, что, покупая цифровую копию файла онлайн, они не покупают ее на самом деле, а лишь приобретают лицензию на использование: «На программное обеспечение дается лицензия – оно не продается. Ваша лицензия не дает вам право собственности на него» – такова стандартная формулировка.

У одного из покупателей цифровых книг на Amazon Kindle была недавно удалена вся его библиотека заказанных и купленных ранее электронных книг, так как компания заподозрила, что третья сторона может иметь доступ к его аккаунту. К несчастью, этот человек восемь лет покупал там книги, и потратил сотни долларов на свою онлайн-библиотеку. 

Затем как-то компания «Амазон» решила, что цифровые копии романа «1984» Джорджа Оруэлла были проданы «по ошибке». Обычно в таких случаях компания просто прекращает выпуск товара. В данном же случае «Амазон» удаленным способом ликвидировала все проданные копии. И неважно, что «ошибка» случилась по вине компании. 

4. Ваше устройство может стать дорогостоящим и бесполезным хламом. 

Нас испортили компьютеры – с их помощью можно ведь столько всего сделать или просто поразвлечься какой-нибудь игрушкой. Они, как машины – их можно модифицировать, усовершенствовать так, как производитель даже не предполагал. Если же речь идет о смартфонах, то здесь часто используется так называемый «джейлбрейкинг» (jailbreaking) – получение доступа к функцицоналу, который был заблокирован производителем. Применяется он чаще всего на разных системах с закрытой архитектурой – игровые приставки, портативные мультимедиа устройства, телефоны. 

Хотя в США, допустим, «джейлбрейкинг» и легализован, но тут тоже есть свои нюансы. Ведь вы приняли пользовательское соглашение, а оно (у большинства компаний) содержит пункт, согласно которому вы обязуетесь не вмешиваться в работу программного обеспечения. Если же компания обнаруживает, что вы это все-таки сделали, то она имеет право предпринимать карательные меры. 

Например, «Нинтендо» (японская компания, специализирующаяся на создании видеоигр и игровых консолей), узнав, что пользователи устанавливают ее программы для пиратского использования игр, выпустила обновление программ, которое убивает систему после инсталляции. Тем временем, уже и «Майкрософт» намеревается просто забанить вашей консоли выход в Интернет, если обнаружит, что в систему внесены какие-либо модификации. Вы найдете пункты, суть которых сводится к фразе «Мы можем удаленно убить ваш гаджет», практически во всех соглашениях – от электронных книг и смартфонов до игровых приставок. Это как, если бы вы решили усовершенствовать свой автомобиль – и он сразу же взорвался бы из-за попытки вмешательства. 

3. OnStar шпионит за вами.

OnStar – невероятно удобный и популярный продукт, без которого многие водители, вероятно, потерялись бы. Это продукт от General Motors, который инсталлируют во все новые модели. Допустим, что-то случилось на дороге и вам нужна помощь: одно нажатие – и вам пришлют скорую, эвакуатор, бензин, полицию. У вас угнали машину? Звоните им и они определят место машины и свяжутся с полицией. Могут удаленно сделать ее непригодной для езды. В-общем, что-то вроде «ангела-хранителя» в дороге. Но как насчет того факта, что они шпионят за вами, отслеживают каждое ваше действие – и доносят, куда следует?

Потому что вы согласились, установив оборудование, на отслеживание всех своих действий. Они знают, где вы находитесь, с какой скоростью вы едете. «Большой брат» наблюдает за вами в зеркало заднего вида. 

По недавно обновленным условиям соглашения, вы позволяете OnStar продавать данные о вашей активности на дороге кому угодно (в том числе полиции и вашей страховой компании). С какой скоростью вы ехали, были ли пристегнуты, где находились, где сработала подушка безопасности? Обо всем этом будет известно тем, кого это заинтересует. 

К тому же, компания может и просто получить судебное решение, обязывающее ее передать данные полиции (как это было в случае с GPS компанией TomTom). Так что, если вы в бегах – не пользуйтесь новыми моделями автомобилей. Одно из обновлений продукта OnStar содержит пункт, согласно которому, даже если вы отказываетесь от услуг сервиса и деинсталлируете продукт, они все равно продолжают следить за вашей активностью. Избавиться от шпиона внутри автомобиля практически невозможно, разве что столкнуть свою машину со скалы в обрыв. 

2. Сервис iTunes знает, кто вы и чем занимаетесь.

Мы не первые обращаем внимание на саму объемность пользовательского соглашения iTunes. К тому же, они еще и каждые две недели обновляют соглашение, внося в него новые пункты. Кто будет вычитывать 56-страничное соглашение, прежде чем устанавливать программу? Пользовательскому соглашению этой компании South Park посвятил первую серию 15 сезона. 

Так вот: корпорация Apple может использовать сервис iTunes, чтобы постоянно следить за вами. Потому что вы приняли соглашение, в котором содержался пункт о «геотрэкинге». То есть, если вы принимаете соглашение, то Apple видит ваше месторасположение. 

Ваш телефон синхронизируется с вашим компьютером – и все, что вы храните на компьютере, регистрируется с точными координатами долготы/широты и указанием времени. Официально Apple утверждает, что это нужно для «улучшения сервиса, контента и рекламы», но, черт побери, это же кошмар какой-то! Если же вы когда-нибудь воспротивитесь требованию компании – ее желанию знать, где именно вы находитесь каждую минуту своей жизни (в обмен всего лишь на право покупать и то – только лицензию на прослушивание песни – за 1,29 долларов), то нет проблем, но вы и не сможете пользоваться коллекцией записей. А если вы пожелаете выключить встроенный GPS… не поможет – Apple может отслеживать ваше местонахождение даже при выключенном GPS. 

А если у вас нет продукции Apple, но вы слушаете музыку с помощью iTunes? Все равно следят. Условия соглашения содержат пункт, гласящий, что iTunes собирает данные о вашем компьютере или ином устройстве. Они, конечно, делятся полученной информацией только со своими партнерами и теми, кто приобрел у них лицензию, то есть, фактически, это может быть любая компания.

1. Вы практически всегда своим соглашением отказываетесь от своего права подать судебный иск.

Вас когда-нибудь доставали компании настолько, что возникало желание подать на них в суд? Конечно, возникало! На то ведь и существует судебная система, чтобы вы насладились местью, если вас обижают. Зал суда – это игровое поле, где соперничаем мы, обычные граждане – и миллионеры, которые прессовали бы нас по 24 часа в сутки, если бы только могли. Поэтому вышеупомянутые миллионеры и заставляют вас подписать соглашение, по которому вы отказываетесь от своего права подавать на них в суд. 

Практически все пользовательские соглашения содержат пункт об отказе от предъявления судебных исков, то есть в обмен на пользование сервисом вы соглашаетесь не подавать в суд. В противном случае (если вы подадите иск) судья выслушает обе стороны, одна из которых будет состоять из команды всесильных адвокатов и юристов, а другая сторона… это всего лишь вы. После чего вам сунут ваше пользовательское соглашение, где черным по белому сказано, что вы отказываетесь от всяческих претензий. 

Вот был как-то случай, когда хакнули Sony PlayStation Network. Многие покупатели обратились после этого в суд, и компания Sony после этого и внесла в соглашение такой же пункт, чтобы заранее предотвратить любой ваш судебный иск. Аналогичные пункты соглашения вы найдете и у PayPal, eBay… да почти у всех. 

Все это не обязательно означает, что компании будут вас прессовать – они лишь своим соглашением гарантируют себе юридически подобную возможность, то есть… если вдруг захотят.

Перевод Дмитрия Колесника, ИнфоПорн — http://infoporn.org.ua/materials/articles/Na_chto_vi_soglasilis_prinyav_polzovatelskie_soglasheniya/48661

Українців назвуть злодіями і відсудять останні гроші

Як ми вже неодноразово зазначали, над усіма користувачами інтернету в Україні нависла величезна загроза. Активно лобійований західними компаніями законопроект №6523 має ввести в Україні практику переслідування піратів і всіх тих, кого до них зачислять за бажанням правовласників.

Погляньмо лише на деякі нововведення, якими нас хоче порадувати влада:

Продовжити читання “Українців назвуть злодіями і відсудять останні гроші”

Закрився файлообмінник TAB.NET.UA

Адміністрація файлообмінника tab.net.ua оголосила про закриття сайту: «На жаль, ми закрили tab.net.ua… він був хорошим другом та товаришем, але все хороше також закінчується. Причини в нас були різні, отож не питайте чому. Тепер ми зосередимось на піднятті старих та створенні нових (п1135) проектів. Залишайтесь з нами)»

Єврокомісія хоче перечекати пік протестів проти АСТА?

В цю середу Єврокомісія оголосила про своє рішення направити ACTA в Європейський суд для аналізу сумісності угоди з конституцією ЄС. Цьому сприяло безліч протестів проти ратифікації документу урядами країн-членів, що хвилею прокотилися всією Європою.

«Юридичний аналіз, безперечно, необхідний. Проте це рішення все одно дивне як з точки зору дати його прийняття, так і можливих результатів. При розгляді питання суд братиме до уваги лише, так звані, основні закони та угоди Союзу, але АСТА виходить далеко за їх рамки,» — заявила представниця Піратської партії Швеції в Європарламенті Амелія Андесдоттер, яка до того ж є доповідачем по АСТА від промислового комітету Європарламенту.

«Угода викликала багато питань за зауважень, як у громадян, так і представників індустрії і політиків, які саме мали приступити до аналізу документу. До цих питань входить невизначеність із майбутніми торговими відносинами країн ЄС із третіми сторонами, тими хто не підписав угоду та власною індустрією, з її можливостями до динамічного розвитку за допомогою Інтернету. Відповісти на ці питання зможуть лише політичні інституції. Направлення АСТА на розгляд до суду означає лише те, що його аналіз Європарламентом знову відкладається.»

«Ставлення до угоди вже радикально змінилось як в самому парламенті, так і за його межами, а Комісія лише сподівається, що протести вщухнуть за час розгляду у суді, і після цього АСТА можна буде прийняти майже без спротиву.»

«Найважливішим зараз є те, які саме питання Комісія поставить перед Судом. Чи буде їх цікавити вплив угоди на діючі і майбутні європейські закони, чи це так і залишиться спробою уникнути однозначної поразки після гарячих дебатів про майбутнє інформаційного суспільства — яке об’єднало всіх громадян Євросоюзу та багатьох країн за його межами?»

«Процес розробки угоди намагалися тримати у секреті, подалі від громадських обговорень, — каже лідер Піратської партії Швеції Анна Троберг. — І тепер, коли подробиці нововведень стали надбанням громадськості, вони знову прагнуть приховати роботу над АСТА від людей.»

«Єврокомісія, представник Швеції в ній Сесілія Мальмстрьом та уряд Швеції тепер повинні взяти на себе відповідальність за питання, що будуть направлені разом з угодою до Європейського суду. Це не має стати ще одною зрадою влади молодого політично активного покоління.»

Джерело — http://press.piratpartiet.se/2012/02/22/eu-kommissionen-fragar-eu-domstolen-om-acta/

У квітні Україна стане повноцінною частиною світового піратського руху

Минулого тижня під час мого робочого візиту у Прагу вдалося сумістити «приємне з корисним»: від імені та за дорученням української Піратської партії ми провели зустріч із Лолою Вороніною – Генеральним секретарем Інтернаціоналу Піратських партій (PPI). Ми – це я і «наша людина у Празі» Іван Сірко, який, власне, і організовував цю нашу зустріч.

Зустріч проходила у дещо неформальній атмосфері:

alt

Іван Сірко, Лола Вороніна, Віктор Литовченко

Головне, про що ми говорили – це майбутній вступ Українського піратського співтовариства (як прообразу майбутньої Піратської партії) у PPI. Статися це має 14-15 квітня на Генеральній Асамблеї PPI, яка пройде у тій самій Празі. Власне прийом носитиме виключно формальний характер, адже ми давно і впевнено співпрацюємо із нашими закордонними колегами, і саме УПС повноцінно представляє Україну на рівні Інтернаціоналу.

Детально перебравши усі «технічні» та «ідеологічні» нюанси, з приємністю виявили, що за жодним пунктом наше бачення ситуації та програмні цілі співпадають із розуміннями PPI. Загалом це достатньо демократична організація, яка не намагається нав’язувати своїм членам які б то не було догми чи формати. Там за замовчанням враховують усі нюанси, пов’язані з місцевими соціальними звичаями, законодавством та наявними людськими ресурсами.

PPI – це не уряд і не парламент. Це, швидше, клуб за інтересами, який покликаний надавати братерську допомогу своїм членам. У першу чергу – в інформаційній площині. Щоби там у нас не траплялося, ми завжди можемо поширювати інформацію про наші події вельми розлогою інформаційною інфраструктурою PPI. Головне, аби ми самі були ініціаторами подібної роботи. Тут зазначу, що для України така можливість носить архіважливий характер, адже міжнародна реакція – це один із небагатьох аргументів, які хоч більш-менш серйозно сприймаються нашою нинішньої владою.

Хоча PPI не ставить своїм членам ніяких вимог щодо структури організації, кількості членів і внутрішнього укладу, вони однак радять мати усім організаціям чітку прозору структуру. Мають бути обрані керівні органи через відкрите голосування. Збиратись «очно» під це не потрібно і не бажано – у виборі керівництва мають взяти участь усі члени організації. Кількість «генеральної старшини» не принциповий – просто аби кількість обраних була непарною.

Ще PPI радить створити дві структури:

Прес-центр. Те, що ми сьогодні називаємо нашою «медійною групою». Така група повинна генерувати прес-релізи, які пишуться не виключно за власною ініціативою членів товариства. Керівник прес-центру повинен курувати процедуру написання, здійснюючи колову ротацію авторів.

Арбітражна комісія. Усі спори і непорозуміння мають виноситися на арбітраж, а не одноосібно вирішуватися керівником.

Принцип відкритості має поширюватися і на фінансування. Кожна отримана та витрачена організацією копійка повинна звітуватись в інтернеті. Робитись це може як завгодно (тут уже варто виходити із нюансів внутрішнього законодавства), але детальний звіт повинен перебувати в он-лайні. Я висловив свої сумніви з цього приводу – у нас такий звіт може стати джерелом тотальних проблем з податківцями, але Лола Вороніна доволі однозначно порадила знайти прийнятну форму відкритого звіту.

Ще ми проговорили ситуацію з можливим тиском на українські сайти (якраз актуальною була істерія навколо «Дорожнього контролю»). Інтернаціонал, зі слів Лоли, може надати таким сайтам допомогу з хостингом за кордоном. Займатиметься пошуком таких майданчиків Іван Сірко. А ми з вами можемо моніторити ситуацію в країні, оперативно виручаючи «проблемні» сайти. Головне – вчасно доводити до них цю інформацію.

Використання ліцензій Creative Commons для баз даних

Дані

Доступ до даних надзвичайно важливий для суспільства — вільний доступ сприяє науковому співробітництву і його продуктивності, розвитку ринку, прозорості діяльності урядів і корпорацій, а також розумінню і вирішенню проблем планетарного масштабу.

Важливість доступу до даних, особливо його значення для суспільства, проявляється при сумісному використанні баз даних різними організаціями. Як це реалізовано (у правовій сфері)? Деякі власники баз надають права доступу до них за дотримання ряду встановлених ними умов. Також точки доступу до даних підтримуються багатьма дослідниками. І все частіше дані починають надаватися на умовах вільного доступу і повторного використання — наприклад на умовах ліцензій Creative Commons або відмітки суспільного надбання CC0.

Багато організацій, інституцій і держустанов перейшли на використання інструментів Creative Commons для своїх баз даних. Ось посилання на списки, в які увійшли лише деякі з них:

Ви також можете ознайомитись з аналізом прогресивного міркування при ліцензуванні баз даних і дізнатися як ви можете допомогти розвивати цю тенденцію.

Найпопулярніші питання про бази даних

Чи можна ліцензувати бази даних під Creative Commons?

Так, ліцензії Creative Commons можна використовувати для будь-яких об’єктів авторського права і баз даних у тому числі. Ці ліцензії можна застосовувати як до всього комплексу баз, так і до їх складових і навіть лише окремих частин контенту. Більш детальну інформацію про аспекти використання ліцензій ви можете прочитати нижче. Будь-яке використання ліцензованих баз, що захищаються законами про авторське право, потребує дотримання кількох умов — BY, SA, NC, ND. Остання версія ліцензій Creative Commons (3.0) не вимагає дотримання цих умов, якщо мова йде тільки про право на базу даних (а не авторське право). До того ж, міжнародні і «адаптовані» ліцензій (3.0), за виключенням версій для ЄС, не надають жодних прав на користування базами у цілому. Детальніше про це можна прочитати у наступних розділах.

СС0 також можна застосовувати для баз даних. Це дозволить відмовитися від всіх авторських і суміжних прав, максимально наближаючи дані до статусу суспільного надбання. В деяких галузях, таких як наука і державне управління, навіть існує потреба використання таких інструментів як СС0. Відмова від майнових прав позбавляє від усіх неоднозначностей для потенційних користувачів інформації, сприяючи більш активному використанню та обміну даними. Якщо ж відмова від прав не розглядається і необхідні певні обмеження, власнику баз слід подумати про ліцензування під Creative Commons для максимального спрощення доступу до контенту.

Які компоненти баз даних захищаються авторським правом?

У випадку з базами можливо виділи чотири основні компоненти: модель чи структура бази, форми вводу і виводу даних, імена полів таблиць, дані.

Модель бази даних це специфікація, яка описує структуру, включно з таблицями і індексами. Виборка, координація і організація контенту може підлягати захисту, як інтелектуальна власність, якщо тільки це достатньо оригінально реалізовані процеси. На жаль, в багатьох країнах поріг для визнання оригінальності дуже низький. Так в США судова система не визнає об’єктом авторського права алфавітний телефонний довідник, проте організований каталог американо-китайських компаній у певній галузі вже достатньо оригінальний для малювання символу копірайту. Однозначного розділення на ці дві категорії немає і кожний випадок розглядається окремо, а рішення залежить від юрисдикції.

Форми вводу і виводу даних містять питання, а відповіді на ці питання зберігаються в базі. Наприклад, на веб-сторінці досліднику пропонується ввести дані про ген, метаболічні шляхи і онтологію — це все складає форму вводу даних. Формат, вигляд і розміщення елементів цієї форми захищаються авторським правом за тих же умов оригінальності, що використовується для моделі.

Назви полів описують набір даних. Наприклад, «адреса» може вказувати на перелік поштових адрес. Цей компонент майже ніколи не захищається авторським правом, бо має найменше відношення до оригінальності.

Дані, що містяться у базі, можуть ставати об’єктом захисту авторських прав тільки якщо вони були отримані як результат творчого процесу. Оригінальні вірші можуть підлягати захисту, проте такі загальні дані як, наприклад, лише назви генів (без додаткових результатів досліджень) до цієї категорії вже не належать. Також не захищаються факти і ідеї, що лежать в основі захищеного копірайтами контенту.

Як дізнатися яке конкретне використання бази обмежується авторським правом?

Якщо структура бази або її вміст захищені копірайтами, то копіювання, розповсюдження та модифікація даних можуть обмежуватись законодавством. Та коли база публікується під ліцензіями Creative Commons, то копіювання, розповсюдження та модифікація вимагатиме лише дотримання кількох умов, включно із вказанням авторства.

Важливо зазначити, що деякі типи використання баз не обмежуються авторським правом. Так для баз з захищеною структурою і незахищеними даними дозволяється використання цих даних та їх модифікація. Розглянемо приклад: як зазначалося вище, американський суд визнав  об’єктом авторського права каталог американо-китайських компаній за роботу з відбору та створення тематичної збірки; проте той самий суд не визнав порушенням створення іншого каталогу, що дублював частину записів першого, бо дані були структуровані трохи інакше. Заборонити такі дії можна лише тоді, коли копірайт поширюється на сам контент.

Та навіть за умов захисту контенту та використання ліцензій Creative Commons можливо вільно використовувати факти та ідеї, що входять до бази, без зазначення авторства і дотримання решти умов, якщо тільки це не порушує прав на структуру. Це зазначається у самих ліцензіях СС, вказуючи, що вони не поширюються на контент у суспільному надбанні.

Які можуть бути права на базу у цілому?

Права на бази даних відрізняються від, але іноді і перекриваються, авторським правом. Цей тип прав було відокремлено для визначення умов створення бази, визнання креативності та оригінальності процесу створення. Визначені у директиві Європарламенту 96/9/EC, загальні права на бази даних забороняють копіювання та повторне використання значної частини (як у кількісному так і якісному контексті) даних. Ця директива була ратифікована законодавствами всіх країн-членів ЄС. Подібні норми реалізовані і в країнах за межами Євросоюзу (приклад: Мексика, Південна Корея).

Як (якщо це взагалі там присутнє) загальні права на бази описані в ліцензіях СС?

Застосування ліцензій для баз трохи варіюється в різних типах Creative Commons третьої версії, але практичний результат залишається незмінним: дотримання умов ліцензій не вимагається якщо мова йде тільки про права на бази, а не авторські права. Це означає, що користувачам баз під СС непотрібно вказувати авторство (та виконувати ін. умови) коли ці бази не містять об’єктів авторського права — наприклад, вони об’єднують лише факти (навіть якщо ці бази захищені загальними правами).

Хоча умови ліцензій Creative Commons третьої версії однакові для усіх їх типів, результати їх використання можуть відрізнятися. Так для об’єктів загальних прав на бази та/або авторських прав під юрисдикцією ЄС можливе ліцензування адаптованими версіями СС, та в них прописана явна неможливість застосування умов щодо самих лише об’єктів загальних прав на бази.

Для порівняння: решта міжнародних та адаптованих типів СС третьої версії взагалі не можна використовувати для загальних прав на бази. Неможливо застосувати ці ліцензії для захисту самих лиш баз, без об’єктів авторського права. За таких умов ліцензіату може знадобитися додатковий дозвіл для такого використання бази, що стосується самих лиш загальних прав (хоч це може й передбачено).

Виправити ситуацію і врахувати проблеми з загальними правами на бази планують в четвертій версії ліцензій. Вони мають встановити ті ж умови, що зараз діють для авторських прав. Детально про це — у тому числі про деякі методи захисту від можливого введення обмежень там, де загальні права не діють — можна прочитати в обговоренні проекту четвертої версії ліцензій Creative Commons.

Як можна використовувати інструменти СС для баз даних?

Перед використанням Creative Commons для бази даних, її власник має переконатися, що має на це право. Дуже часто власник бази не є автором даних, що у ній зберігаються. Тому йому необхідно буде перед ліцензуванням отримати дозволи від третіх осіб, які володіють правами на контент. Для отримання більш детальної інформації ви можете ознайомитися з нашими інструкціями щодо підготовки до ліцензування.

Також власнику базу треба вирішити які компоненти підлягатимуть ліцензуванню і явно це визначити, аби ліцензіати могли легко знайти і зрозуміти ці умови. Будь-ласка, перегляньте довідковий розділ позначок СС.

Джерело — http://wiki.creativecommons.org/Data / CC BY 3.0

Закрылся BTjunkie

Пятого февраля закрылся один из крупнейших в сети торрент-индексаторов — BTjunkie. Решение далось владельцам сайта нелегко, но быстро растущее давление правообладателей на дружественные им файлообменные ресурсы и проекты заставило пойти на это.

Основанный в 2005, BTjunkie более пяти лет занимал место в топе торрент-сайтов. Сам сайт ни разу не становился объектом исков индустрии копирайта, однако в прошлом году попал в список пиратских ресурсов, предоставляемый правообладателями в Торговую палату США. Его также, как сайт, связанный с нелегальной деятельностью, поддал цензуре в своей поисковой выдаче Google. Стоит отметить, что в чёрном списке поисковика также значатся The Pirate Bay, RapidShare, uTorrent и многие другие.

Нам очень жаль быть свидетелями такого события. Вместе с BTjunkie ушла частичка истории файлообмена.

Эрнесто, ТФ — http://torrentfreak.com/btjunkie-shuts-down-for-good-120206/ / CC BY 3.0

Организация по защите авторских прав обвиняется в финансовых махинациях

Бельгийской организации по защите авторских прав Sabam в скором времени грозит пережить один из самых неприятных периодов своей истории. В ходе дела по иску, поданному ещё в 2004 году, суд проанализировал финансовые операции фирмы. Его находки позволяют выдвинуть Sabam обвинения в фальсификации финансовой отчётности для сокрытия взяток, злоупотреблении доверием, махинациях с авторским правом и хищениях.

В 2004 году бельгийский композитор подал на организацию в суд. Филип Дельхайе, ассоциированный член Sabam, обвинил защитников своих прав в нарушении процедуры выплат роялти. Претензии композитора, подкреплённые свидетельскими показаниями бывшего генерального менеджера и аудитора организации, спровоцировали интерес к внутренним делам Sabam.

В том же году судья Фредерик Люгенц инициировал расследование по фактам мошенничества, связанных с некоммерческой организацией Caisse d’Entraide et de Solidarité (CES), которая, по заверениям Sabam, являлась лишь фондом помощи для членов организации старше 60 лет.

Расследование завершилось в 2007 и его результатом стали 24 обвинения в адрес защитников авторских прав: отмывание денег и подделка данных о банковских счетах для изымания денег на взятки должностным лицам в министерстве финансов.

Теперь же, несмотря на то, что большинство обвинений было снять в связи с бельгийскими нормами о давности дела, организация ещё может понести уголовную ответственность по шести оставшимся. Дата заседания пока не назначена.

энигмакс, ТФ — http://torrentfreak.com/sabam-charged-with-copyright-fraud-embezzlement-money-laundering-120218/ / CC BY 3.0

В Киргизии тоже блокируют сайты

В Киргизии заблокирован доступ к сайту информационного агентства “Фергана”. Об этом сообщил главный редактор издания Даниил Кислов.

По его словам, блокировка осуществлена по указанию местных властей (правительства или, возможно, Генеральной прокуратуры).

Официальных комментариев от руководства республики пока не поступало.

Заблокировать доступ к “Фергане” ранее потребовали киргизские депутаты. В июне 2011 года они приняли соответствующее постановление. Парламентарии обвинили редакцию “Ферганы” в публикации “провокационных” статей, а также в “однобоком” освещении июньских погромов 2010 года.

Главред издания тогда высказал мнение, что такое решение депутаты приняли из “личной неприязни” к сайту. Он отметил, что при таком подходе “постреволюционная” Киргизия может оказаться в числе государств, которые журналисты и правозащитники считают “врагами интернета”.

Между тем в начале февраля генпрокурор Киргизии Аида Салянова, выступая в парламенте, утверждала, что заблокировать “Фергану” власти не смогли. “Мы обратились в ОАО ‘Кыргызтелеком’ с просьбой заблокировать издание ‘Фергана.ру’ (“Фергана.Ру” это прежнее название агентства, сейчас оно называется просто “Фергана” – примечание Ленты.Ру), но нам ответили, что этот сайт невозможно заблокировать из-за отсутствия технических возможностей”, – цитировало ее K-News.

“Фергана” неоднократно публиковала критические материалы, касающиеся киргизского руководства, а также произошедших в республике “революций”. Во время июньских событий 2010 года в Киргизии агентство отразило позиции обеих сторон (как киргизов, так и узбеков). Это вызвало недовольство киргизских властей, пытавшихся возложить вину за конфликт на местную узбекскую общину (при том, что большинство жертв июньских событий составляют узбеки). Агентство также подробно освещало историю правозащитника Азимжана Аскарова — проживающего в Киргизии этнического узбека, который был обвинен в причастности к беспорядкам и приговорен к пожизненному заключению.

Недовольство киргизских властей вызывали не только журналисты, не согласные с официальной точкой зрения на июньские события. После того, как международная комиссии, расследовавшая погромы, констатировала, что киргизские власти не выполнили своих обязательств по защите граждан (хотя и не признала эти события “геноцидом”, как того требовали представители узбекской стороны), киргизские депутаты усмотрели в ней “угрозу национальной безопасности”. Главу комиссии Киммо Кильюнена официальный Бишкек объявил персоной нон грата.

Источник — http://lenta.ru/news/2012/02/21/kyrgyz/