Як європейські пірати перемагають на виборах

У Європі зараз що не вибори – сенсація! Мало кому відомі ще кілька років тому Партії піратів активно творять сенсації, впевнено забираючи собі десятки депутатських місць…

Тенденція «втоми» виборців від звичних політичних партій і рухів останніми роками починає простежуватися буквально у кожній країні Європи. У якій би країні не проживав виборець, він дедалі сильніше усвідомлює, що ті кілька політичних сил, які десятиліттями змінюють одна одну у «владі» чи «опозиції» грають у якусь безцільну гру. Переважній більшості громадян ці періодичні заміни не несуть ніяких реальних змін.

Нинішнє суспільство давно відчуває потребу приходу нових політичних сил, зі свіжими актуальними сучасними поглядами на облаштування суспільних відносин. Однією із таких політичних сил стали Піратські партії, які планомірно завойовують прихильність виборців у багатьох країнах Європи.

Ідеї реальних свобод особистості, захисту приватного життя в інтернеті, відкритості державних органів, прозорості дій влади та унеможливленню зловживань штучними монопольними правами зустрічають прихильників у різних куточках Старого Світу. Ось країни, в яких Піратські партії здобули реальні перемоги на виборах, провівши своїх представників у виборні органи: Швеція, Німеччина, Швейцарія, Чехія, Іспанія…

Піратські партії – досить молоді організації, роком їх активізації вважається 2009-й, і уже на цей рік припали перші гучні успіхи на виборах. Першою була Швеція: на виборах у Європарламент Пірати отримали 2 представництва від цієї країни (7,1% голосів).

 

Пірат-переможець: 22-річна Амелія Андерсдоттер представила Швецію у Європарламенті

Не пройшло і тижня, як Пірати показали себе у Німеччині: ще двоє членів місцевої піратської партії стали депутатами місцевих рад у містах Аахен і Мюнстер (федеральна земля Північний Рейн — Вестфалія).

Наступного року на локальних виборах переміг пірат зі Швейцарії: він отримав мандат довіри у північному містечку Вінтертур. Влітку – чергова новина з Німеччини: 2 місця на місцевих виборах у Тюрінгії (старовинне студентське місто Єна). Восени до переліку успішних «піратських» країн приєдналася Чехія:  на даний момент у них уже 4 депутатські місця (у 3-х містах) з показниками голосування, які перевищували 13 відсотків. Далі знову Німеччина: 1 перемога у федеральній землі Гессен.

2011 рік ще яскравіше продемонстрував зростаючу популярність Піратських партій. Спершу були 3 місця у місцевих радах Гамбурга і уже 31 мандат у тому ж таки Гессені! З цього моменту ледь не кожні вибори на території Німеччини створювали сенсацію: пірати почали перемагати скрізь. 5 мандатів у Бремені, 1 у землі Мекленбург — Передня Померанія, 58 (!) депутатів у Нижній Саксонії.

За цей час «піратською» країною стала Іспанія – на локальних виборах у провінції Каталонія депутатами стали 2 члени місцевої партії, а кількість голосів, відданих за одного з них, була майже 12%.

Та найгучніший, найсерйозніший успіх таки припав на Німеччину. Столиця країни, Берлін, восени проводила одночасно вибори у свій парламент і у місцеві ради. Більшість політологів назвали Партію піратів чи не найбільшим тріумфатором: 8,9% голосів, які трансформувалися у 15 депутатських місць керівного органу Берліну! При цьому ще 56 чоловік стали депутатами місцевих рад.

Піратська фракція у Берліні

Тенденція, як то кажуть, зрозуміла. Партія піратів стає впливовою загальноєвропейською політичною силою, в якій виборці бачать реальну альтернативу набридливим однорідним за своєю суттю політичним партіям.

Стосовно України, в якій брак нових політичних облич більш ніж очевидний, можна прогнозувати, що Піратська партія (яка поки що існує як Українське піратське співтовариство) здатна показати доволі сенсаційні результати. Справа поки що лише в організації процесу «потрапляння» у виборчий бюлетень і активній роботі щодо пропаганди ідей, органічно зрозумілих нашому суспільству.

Американские пираты выпустили книгу

24 января была выпущена книга Пиратской партии США «No Safe Harbor». В неё вошли статьи, дискуссии и политические обсуждения, призванные помочь обывателям познакомиться с движением Пиратских партий и их идеологией. Авторами выступили как новички, впервые опубликовавшие свои работы, так и известные академики, официальные представители пиратских партий и даже международные организации.

Из основных тем можно выделить рассуждения о четвёртой поправке конституции США, историю копирайта, биопатенты и корпоративные интересы.

Выпущена книга под лицензией CC BY-NC-SA и её авторы просят как можно активней распространять её в сети. За 9.99$ каждый желающий может заказать себе физическую копию. Более подробную информацию, ровно как и ссылку для скачивания книги, вы можете найти посетив сайт www.nosafeharbor.com.

Источник — http://www.pp-international.net/node/516

Чому «безпечні гавані» не можна сприймати як «правильні» антипіратські закони

В дебатах навколо американського законопроекту SOPA час від часу згадується попередній етап нав’язування індустрією своїх правил — законопроект DMCA. Через більш ліберальні положення і виключення, так звану «безпечну гавань», для провайдерів його приводять як приклад того, якими мають бути антипіратські закони. Проте такі міркування не лише помилкові, а і дуже небезпечні. У свій час DMCA став здійсненням найпотаємніших бажань представників індустрії копірайту, а «безпечна гавань» була нічим іншим як звичайним обмеженням свободи слова та волевиявлення заради забезпечення вимог правовласників.

Такі «гавані»залишили для провайдерів єдину можливість для запобігання переслідування з боку правовласників — вони мусять негайно видати їм користувача, якого звинуватили в порушенні авторських прав. Та й не забуваймо, що жодні бізнес-плани не передбачують забезпечення свободи слова, бо це не несе їм жодної вигоди. Політики мають самостійно займатися цим питанням, а не покладатися на корпорації. З тих лише одиниці — що не належать до головних гравців — можуть перейматися збереженням свободи слова.

Продовжити читання “Чому «безпечні гавані» не можна сприймати як «правильні» антипіратські закони”

Рік Фальквінге: «Інтернет поховає брехливих політиків, босів музичної індустрії та банків.»

         Про завершення ери посередників заявив в ексклюзивному інтерв’ю засновник шведської Піратської партії Рік Фальквінге.
        «Кожна нова технологія мусить мати на «розкручення» близько десяти років»,— каже Рік Фальквінге, згадуючи систему Bitcoin, що дозволяє відправляти гроші через інтернет без необхідності використання класичних банківських схем.
        Навіть якби Рік Фальквінге двадцять п’ятого листопада 2011 не сказав ані слова, зустріч із засновником шведської Піратської партії (Piratpartiet) була б повчальною принаймні з чотирьох причин:

  • є пірати яким більше ніж тридцять років;
  • навіть пірати, час від часу, носять костюм і краватку;
  • храм музичної індустрії «Hard Rock Cafe» (де відбувалась зустріч) на піратів діє не як церква на вампірів;
  • Ріку Фальквінге смакує чеське пиво.

        На щастя, батько піратського руху настрій для розмови мав. В ексклюзивному інтерв’ю для «ЧЕСЬКА ПОЗИЦІЯ» (чеське інтернет-видання) він розповів чому на початку 2006 року створив політичну партію, яка технологія в найближчі 15 років покладе кінець банківського світу, коли настане золотий вік журналістики та як пірати відносяться до комунізму і чому капітан зрештою покинув корабель.

Продовжити читання “Рік Фальквінге: «Інтернет поховає брехливих політиків, босів музичної індустрії та банків.»”

Рік Фальквінге про Піратську церкву

Нещодавно світ дізнався про створення нової церкви, що сповідує піратські ідеали і не всі розуміють які практичні наслідки це може мати. Що ж, спробую пояснити як це бачу я.

Перед тим як заглибитися у юридичні нюанси, я хочу сказати кілька слів про серйозність цієї події. Чуєте — якщо ви вважаєте, що Копімізм це лише жарт, то викиньте ці дурні думки зі своєї голови. Ця релігія є найкращою демонстрацією важливості копіювання інформації, яка складає саму основу нашого буття. Саме життя це копіювання і змішування інших життів і тому це копіювання варте називатися сакраментальним обрядом, вартим власної релігії. (У будь-якому разі, вона не гірша за решту старих релігій і їх пояснень життєвих основ.) Ті ж, хто притримується цих поглядів, заслуговують кожної крихти поваги, що може надати їм ця церква.

Деякі ЗМІ стверджують, що реєстрація лишень дала право на включення до переліку офіційних релігій. Нехай цей факт і присутній, та вони не праві у твердженні наче статус не несе інших юридичних наслідків. Згадаймо хоча б таку річ як таїнство сповіді — спілкування, що має особливий статус. Ніхто не має права вимагати розкрити цю інформацію, її не можна використовувати у якості доказів і священники навіть можуть потрапити за грати у разі розкриття ними почутого. Якщо перевести це на мову, зрозумілу більшості піратів, то процес спілкування між операторами трекерів і їх користувачами можна прирівняти до сповіді в рамках нової релігії і тоді збір цих даних для судового позову стане протизаконним.

Як ви гадаєте, чи не несе Копімізм цікаві перспективи і можливості для боротьби із занадто агресивною індустрією розваг? Звичайно, це лише вершина айсбергу, але я не візьмуся робити зараз детальний аналіз. Можливо, з часом мої аргументи не знадобляться і люди самі зрозуміють, що пірати не жартували, закладаючи нову релігію.

Рік Фальквінге — http://falkvinge.net/2012/01/05/legal-ramifications-of-file-sharing-now-being-religious-worship/

Причини щоб стати піратом

Коли розмова заходить про порушення авторських прав та піратство, більшість вважає, що існує лише один вірний вибір — бік істини, справедливості і власників авторських прав, яким протистоять паразити порушники. Приймаючи рішення уряди прислуховуються до лобі великих корпорацій і керуються їхніми порадами. Багаторічна пропаганда міцно закріпила у підсвідомості мас свої слогани, що несуть лише одну ідею: «Піратство погане. Копірайт корисний.»

Нас постійно годують історіями про руйнівний вплив піратів, та як виглядає ситуація по інший бік барикад? Чи можливо, що насправді порушники авторських прав і пірати не такі й погані? Може найзліші вороги власників копірайтів це вони самі? Ознайомтеся з доводами іншої сторони конфлікту і спробуйте самостійно знайти відповіді на ці питання.

Продовжити читання “Причини щоб стати піратом”

«Політичні успіхи «Піратської партії» Німеччини: можливі причини та потенційні наслідки». Аналітична записка

18 вересня 2011 року у Берліні відбулись вибори до парламенту землі Берлін. Крім значимого загального програшу партій чинної «чорно-жовтої» коаліції, найбільш помітним результатом стали 8,9 % голосів за «Піратську партію» (ПП), яка була утворена лише 5 років тому. Ця перемога ПП хоч і є найбільш яскравою та значимою, однак не єдиною на території Німеччини. Ще в квітні 2011 року ПП вдалось провести до низки міських та місцевих рад, округів своїх представників (від одного до двох). 11 вересня 2011 року відбулись вибори до парламенту Нижньої Саксонії до якого пройшли 56 представників ПП. Успіхи німецької ПП призвели до зростання їх шансів потрапити і до Бундестагу: згідно з опитуваннями компанії Forsa якщо б вибори відбулись вже найближчим часом (вибори мають відбутись в 2013 році), ПП змогла б отримати до 7 % голосів виборців.

Продовжити читання “«Політичні успіхи «Піратської партії» Німеччини: можливі причини та потенційні наслідки». Аналітична записка”

Дванадцять векторів діяльності Піратів: цілі, які ми можемо реалізовувати спільно.

1. Піратство це відкритість інформації.

Швидкий розвиток технології викликає зміни, на які старі структури не спроможні реагувати. Соціальні наслідки неконтрольованого розвитку технологій призвели до появи партій піратів у цілому світі. Середовище інтернету ми органічно включили до основ своєї діяльності. Воно дозволяє нам впроваджувати нові стандарти інформаційної відкритості, прозорості рахунків і прямої демократії. Використаємо їх для управління і контролю над чинністю держави.

2. Маємо прозорий намір: Держава не має права зловживати використанням технологій і порушувати права своїх громадян.

Піратська програма спрямована на побудову інформаційного суспільства і вирішує проблеми, які старі структури не можуть чи не хочуть вирішувати. Державна влада повинна зупинити зловживання новими технологіями, що використовуються для стеженням за людьми і підтримки старих структур, і почати використовувати їх для вільного доступу до інформації, підвищення рівня освіти та більш ефективного захисту приватного життя.

3. Люди мають право приймати рішення на основі вільної та правдивої інформації.

Поширена інформація, на відміну від матеріального предмету, є вільна, а її цінність полягає в тому, що нею всі можуть поділитися. Тому ми відкидаємо штучну монополію на інформацію, до якої влада примушує людей під тиском корпорацій. Відкритий доступ до інформації сприяє кращому прийняттю рішень людьми. За допомогою прямої демократії люди можуть втілити свої рішення і контролювати їх виконання.

4. Відкритість знижує витрати, підвищує ефективність і робить кращим життя людей.

Наукові статті, культурні витвори, закони, національні стандарти та інші праці, оплачувані з державних коштів, ми хочемо зробити доступними для всіх в Інтернеті безкоштовно. Політичні партії та інші об’єднання, чия діяльність фінансується з податків, мають бути прозорими: провадити відкритий облік і звітність через інтернет.

5. Ми відкриваємо урядування та інформацію.

Пірати відкривають уряди для громадськості та хочуть публікувати всю інформацію, на яку громадськість має право. Пірати хочуть покласти край таємним вирішуванням державних справ. Влада повинна публікувати інформацію в чіткій і всеосяжній мірі в мережі Інтернет, без необхідності для громадян вимагати це від них. Це стосується всіх рівнів влади аж до сільської ради включно.

6. Інтернет є нашим середовищем.

Уряди не зацікавлені у вільному розвитку Інтернету. Але для нас важливо аби Інтернет залишався завжди вільним та нейтральним, непідвладним жодному впливу. Коли уряд бачить впливовий потенціал Інтернету, то починає під різними приводами обмежувати свободу його використання. Пірати захищають свободу Інтернету і прагнуть не дозволити відключення від Інтернету і блокування. Вільний Інтернет дає нові робочі місця, економічний розвиток і процвітання.

7. Інтернет не знає кордонів.

Ми є частиною всесвітнього піратського руху. Наша спільна боротьба за свободу інформації вища за розділення на правих і лівих. Ми виступаємо проти дискримінації за ознакою раси, національності, статі, віку, сексуальної орієнтації або використовування вільного програмного забезпечення.

8. Дослідження та охорона здоров’я замість монополій на ліки.

Патенти та інші обмеження на ліки впроваджують штучну монополію і підвищують ціни, замість стимулювання інновацій. Ми підтримуємо дослідження в області нових лікарських засобів для всіх, але ми також наполягаємо на розвитку традиційної народної медицини. Замість фармацевтичних монополій ми пропонуємо вільний вибір методів лікування і більш широку підтримку для проведення досліджень.

9. Громадськість має природне право копіювати і поширювати інформацію.

Природне право громадськості на обмін інформації не може порівнюватися з правом індустрії розваг на експлуатацію застарілих бізнес-моделей. В державі, де діє верховенство права, неможливо гарантувати прибутки конкретних зацікавлених груп спеціальним законом чи наданням особистих пільг. Поширення інформації є основним правом людини і може бути обмежене тільки якщо це піде на користь громадськості, розширюючи вибір інформації та підвищуючи її доступність.

10. «Захист авторських прав» це термін пропаганди індустрії розваг.

Правильне визначення — монополія на копіювання. Так зване авторське право захищає видавців і виробників, а не письменників і художників. Підтримкою нового творіння є вільний доступ до інформації, тому потрібно легалізувати створення похідних творів та некомерційний файлообмін. Також комерційну копіювальну монополію слід зменшити до 5-10 років з моменту публікації. Реальність ясна: поширення неможливо зупинити чи обмежити.

11. Великому Брату причепимо стрічку на око — чи, радше, на обоє.

Проведення промонопольної політики означає постійне шпигунство, зберігання неймовірної кількості особистих даних громадян і порушення таємниці комунікації. Всі інформаційні системи повинні поважати приватне життя людини і використовувати персональні дані лише за її згодою. Замість виправдань на зразок інтересів держави, політики мають зосередитися на реальній охороні приватного життя людини.

12. Кожен пірат є передавач, поширювач, пропагандист та лектор.

Піратами є школи, університети, користувачі Інтернету, а також митці. Кожен хто поширює знання, хто вчить розмовляти чи ходити, хто вчить розвиватись є пірат. Піратська партія виступає за свою громаду, громаду вільнодумців, котрих об’єднує прагнення вільного обміну думками, знаннями та навичками, і цим реалізує цілі піратського руху. Кожен повинен мати право на поширення інформації, бо, як відомо, думки не обмежити штучними гратами.

Рік Фальквінге: «Принципи та завдання Піратського руху»

Колись я започаткував розділ «Піратське стерно» для детального розкриття деталей піратської ідеології. Пройшов вже рік з публікації першої версії цих викладень і я встиг поспілкуватися з багатьма нашими колегами з різних країн. Настав час підвести підсумки.

З заснування першої Піратської партії минуло вже шість років і ми зуміли довести, що наш рух дещо більше аніж простий супротив порушенню прав на особисте життя та нападам на культуру і знання. Ми захищаємо і сповідуємо вільний, децентралізований та гнучкий стиль життя, який дає нам змогу спілкуватися без обмежень та не визнає закритих дверей на шляху до культури чи інформації. Пірати поставили за мету затвердити нові громадянські права, про які раніше ніхто й не замислювався.

Коли я почав виводити спільні для усіх принципи, то зрозумів, що мало хто замислюється про причини своїх політичних намірів і концентрує увагу лише на самих завданнях. Цього недостатньо для повноцінного розуміння. Крім того, я вважаю не тільки бажаним, а й необхідним, знання причинно-наслідкових зв’язків в умовах нашого цифрового суспільства.

Саме тому я переписав висновки у вигляді дерева. Ті, хто грав у Цивілізацію, одразу пізнають дерево технологій і вони будуть праві. Такий підхід дозволяє побачити як із базових положень були створені конкретні завдання піратських партій.

В основі усього лежить невеличкий факт, що породив нову ідеологію. Цифрові технології поєднали людей і надали їм право голосу: кожен отримав можливість не тільки слухати музику в мережі, а й власноруч створювати інтернет-радіостанції, обмінюватися враженнями без жодних обмежень. Розвиток технологій підняв суспільство над рівнем простих споживачів.

Якщо у вас є пропозиції щодо даної схеми, то я з радістю їх вислухаю.

Джерело — http://falkvinge.net/2011/11/26/the-pirate-wheel-revisited-as-broad-ideology/