Отчёт по проведённой встрече

После встречи остались самые положительные впечатления. Жаль, что не удалось запечатлеть на видео все три часа, но основную часть захватили.

Кликните по миниатюрам чтобы открыть слайдшоу.

В двух словах о чём была речь:

  1. Надо в ближайшие дни завершить формирование структуры и начинать оформлять региональные ячейки.
  2. Общение и работа организации в сети должны быть максимально прозрачны. В планах добавить к форуму групповой чат, который не будет требовать регистрацию (веб-сервис — IRC или Jabber). В качестве инструментария для работы над проектами (формирование рабочих групп, распределение заданий) будем использовать Teamlab. Скайп — еще один вариант групповых обсуждений, но проблема в отсутствии скайпа у некоторых участников.
  3. Для Украины сейчас представляет опасность законопроект 6523. Это наша версия АСТА и SOPA и ничего общего с защитой прав авторов она не имеет. Если мы не хотим повторения истории ex.ua в масштабах всего UAнета, то должны начать отстаивать свои права уже сейчас.
  4. По проблеме АСТА основное направление работы — информирование нашего общества об опасностях этого соглашения.

Скинулись по желанию на партийную кассу — всего вышло 260 гривен. Надо будет потратить их на сабли и попугаев (ну или на флаги (= ). А ещё мы знакомились и рассказали гостям о своих проектах) Можете просмотреть снятое на встрече видео:

http://www.youtube.com/watch?v=m9npdazP4ps
http://www.youtube.com/watch?v=86inS39olLc
http://www.youtube.com/watch?v=tgYZzJwR0o8
http://www.youtube.com/watch?v=7YUZyjfk6-U
http://www.youtube.com/watch?v=hVLthUfUFqs
http://www.youtube.com/watch?v=PflsJILK2vE
http://www.youtube.com/watch?v=naPdAf1Wo9Q

Open Access — новая модель распространения научных публикаций

После завершения исследования или написания монографии многие учёные встают перед нелёгким выбором как поступить с публикацией — отдать её в издательство, которое возместит затраты на публикацию, но при этом статья будет доступна только имеющим подписку на выбранный журнал, либо самому, полностью или частично, оплатить публикацию. К счастью, для помощи авторам имеются специальные гранты и готовые помочь организации.

Новую модель предлагает издательство InTech. Про саму модель можно прочитать по нижеприведенной ссылке. Вкратце, полный переход на электронные носители всё же не снимает довольно значительную часть затрат. Для покрытия расходов был создан фонд Gold Open Access, cписок участников которого приведен здесь.

Для простых пользователей важно существенное облегчение доступа к научным статьям и другим публикациям. В настоящее время на сайте www.intechopen.com имеется множество книг по всем областям, от фундаментальной физики до робототехники. Кроме того, полностью доступно два журнала, «Nanomaterials and Nanotechnology» и «International Journal of Radio Frequency Identification & Wireless Sensor Networks». Также частично доступны статьи ещё трёх журналов. Все публикации доступны под лицензией CC BY 3.0.

Источник — http://www.linux.org.ru/news/opensource/7372258

Первоисточник — http://www.intechopen.com/about-open-access.html

Представлена книга «Open Advice» с советами 42 участников различных открытых проектов

На конференции FOSDEM анонсирована книга “Open Advice“, на страницах которой опубликованы эссе 42 представителей сообщества разработчиков открытых проектов, которые попытались каждый по своему ответить на вопрос “Что вам хотелось бы знать перед тем, как подключиться к работе над открытым проектом”. Упоминаются не только аспекты разработки, но и другие факторы, способствующие успеху открытого проекта, такие как дизайн, локализация и маркетинг. Среди авторов известные представители таких проектов и организаций, как Free Software Foundation, openSUSE, GNOME, Ubuntu, Qt и т.п. Книга доступна для свободной загрузки и распространяется под лицензией Creative Commons (CC-BY-SA).

Источник — http://www.opennet.ru/opennews/art.shtml?num=33027

РуТрекер подвергся DDoS-атаке

В своём блоге администрация трекера объяснила причины перебоев в работе форума в последние пару дней. С их слов, это самый мощный DDoS за всё время — видимо сильно они кому-то допекли. На данный момент работа полностью восстановлена с помощью системы защиты от DDoS-а QRATOR: вред удалось свести на нет и организаторы атаки её прекратили в виду бесполезности усилий.

Комиссия США по международной торговле поддержала Barnes and Noble в судебном разбирательстве с Microsoft

В интервью изданию Bloomberg представитель комиссии США по международной торговле указал на то, что в начавшемся сегодня очередном этапе судебного разбирательства между компаниями Microsoft и Barnes and Noble, комиссия выступит на стороне Barnes and Noble, так как считает необоснованными претензии Microsoft о нарушении своей интеллектуальной собственности в платформе Android. По мнению Джефа Гсу (Jeff Hsu), представляющего комиссию США по международной торговле, в деле, решение по которому должно быть принято 27 апреля, должна победить компания Barnes and Noble. В частности, комиссия выступила в суде с рекомендациями снять обвинения с Barnes and Noble, так как не усматривает нарушения патентов Microsoft в продуктах данной компании.

Напомним, что в настоящее время большинство производителей заключили соглашение с компанией Microsoft, подразумевающие выплату отчислений за использование патентов Microsoft в Linux и Android. Компании Barnes&Noble и Motorola отказались заключать соглашение и намерены судебным путем доказать несостоятельность заявлений Microsoft. В частности, компанией Barnes&Noble было собрано более 800 доказательств несостоятельности фигурирующих в разбирательстве патентов из-за наличия фактов более раннего использования аналогичных технологий или в силу очевидности патентов.

Источник — http://www.opennet.ru/opennews/art.shtml?num=33029

Встреча пиратов в Киеве

В последние дни много желающих присоединиться к пиратскому движению пишут нам на почту. Хотим поблагодарить вас всех за то, что не остаетесь в стороне и поддерживаете нас. Большинство указывает в возможных средствах связи скайп и мы решили в скором времени провести онлайн конференцию и познакомиться с нашими друзьями-пиратами. Дата и время будет назначена как только все отозвутся и одобрят авторизацию (предположительно 1-2 дня).

Чтобы не терять время даром, мы организовываем открытую встречу для киевских пиратов. Приглашаются все желающие.

Место проведения: кафе «Країна кави»(Світ кави на карте), ул. Спасская, 5 (напротив торгового центра «Самсон», рядом с выходом из метро — http://maps.google.com.ua/maps?q=50.465287,30.516031).
Время проведения: 11:00, 11 февраля (суббота).


В лучших традициях пиратских собраний выпьем пива (кофе) и перезнакомимся.

Суспільство самвидаву. Замість друкарських машинок файлообмінники як ex.ua

Ціла низка культових діячів, наочно показали життєву необхідність вільного обміну інформацією та модифікації інформаційних продуктів для розвитку культури і прогресу. І якщо полеміка щодо ролі обміну і копіювання комусь видається незавершеною — важко знайти кращий наочний приклад користі від можливості вільно копіювати інформацію, ніж колишній Радянський Союз. Його фінал був запрограмований з моменту, коли “ідейно чужа” музика почала безконтрольно поширюватися на перших пристроях копіювання музики — бобінних магнітофонах.

Аналогії проводив: Максим Буткевич

Так як українська Інтернет-спільнота відреагувала на спробу закрити файлообмінник ex.ua вона не реагувала так ні на кричущі порушення прав людини ні на інші обурливі дії влади (включно з тортурами громадян у відділках, “вибірковим правосуддям”, “податковою реформою”, ув’язненням біженців, політиків, обмеженням свободи зібрань… і далі).

Аналізуючи подію висувається безліч версій щодо причин наїзду і так само багато теорій щодо значимості інтернет-бунту. Але одне з ключових питань, яке підняла ця історія і навколо якого зараз точиться чимало дискусій у світі залишилося поза увагою українських оглядачів. А саме: як ставитися до інтелектуальної власності? Поширення «піратських» копій це добре чи погано?

Тож мова піде не про версії причина наїзду та настрої інтернет-аудиторії, а про кілька банальних, очевидних речей, які так легко загубити у гаморі. І саме аби не загубилися, – маю прагнення на них закцентувати.

Передовсім, події довкола ex.ua стали найяскравішою демонстрацією тієї аксіоми, що легальність не дорівнює легітимності. Нехай сучасне мейнстрімове право інтелектуальної власності зав’язане на понятті копірайту, інформації як майна, і доступу до неї як привілею — для широких народних мас таке “право” не є прийнятною нормою, якою має керуватися суспільство.

Таку норму можна прописати на папері, укласти у статті законів, і навіть спробувати підкріпити силою репресивного апарату; але доки вона не визнається легітимною тими, кого стосується, – “правом” така норма не стане. У кращому разі — залишиться на папері; у гіршому — стане накинутим “згори” примусом, тобто — ярмом на шиї тих, хто повсякчас відчуває її як кричущу несправедливість до того ж платить податки, аби репресивні органи могли виконувати цей примус.

Отже, події довкола ex.ua нагадали банальність номер один: закон, який не сприймається громадою як справедливий, “правом” для неї не стане. А отже, і дотримуватися його як і будуть — то хіба подекуди і під страхом репресій.

Чому ж так? Світові інформагенції мають давнє і традиційне пояснення глибоко вкоріненої неповаги до копірайту, яка панує на тутешніх теренах. Як-от цього разу знову пояснило агентство “Рейтер”: “Тоді як середня зарплатня становить 330 доларів США на місяць, мало хто з українців може дозволити собі купувати фільми, музику та програмове забезпечення легально, – і багато хто звертається до таких сайтів, як Ex.ua, де контентом безкоштовно “діляться” інші користувачі” . Отже, діляться, бо бідні. А були б заможніші — кожен купував би свою ліцензійну копію продукту.

У цьому, безумовно, є частка правди. І ще більше правди — у тому, що аби не оце згадуване “звертання до таких сайтів”, – то більшість українців знали б набагато менше ніж зараз про сучасний кінематограф, музику і навіть книжки та програмове забезпечення.

Втім, подібне твердження вірне для будь-якої країни, епохи і типу носіїв інформації.

Ціла низка культових діячів, від батьків-засновників і гуру вільного програмного забезпечення Річарда Столмена та Лоренса Лессіґа до менш відомих в Україні авторів історичних розвідок про копірайт та практиків міксування музики, наочно показали життєву необхідність вільного обміну інформацією та модифікації інформаційних продуктів для розвитку культури і прогресу.

Намагання посилити антипіратське законодавство у США викликало масові протести. Провідні інтернет-кампанії та чимало впливових медіа виступили проти. Вікіпедія на знак протесту не працювала один день. В результаті ініціатори законопроекту відмовилися від нього

І якщо полеміка щодо ролі обміну і копіювання комусь видається незавершеною — важко знайти кращий наочний приклад, ніж колишній Радянський Союз.

Згадаймо СРСР

Контролюючи практично все, бюрократично-партійний апарат СРСР другої половини ХХ ст. не зміг унеможливити кілька культурно-інформаційних зламів.

“Ідейно чужа” музика (а з нею — і не менш чужі субкультури, ідеї та настрої) почала безконтрольно поширюватися від моменту, коли радянські громадяни масово отримали доступ до перших популярних вітчизняних пристроїв копіювання музики — бобінних (а тоді й касетних) магнітофонів.

З цього часу протидіяти поширенню музичного андеґраунду стало неможливо, а бої влади з представниками неортодоксальних напрямів — від року до політизованих бардів — заздалегідь приреченими.

Монополію на тиражування носіїв ідей було втрачено і в текстах: попри жорсткий контроль над множильними машинами-ротаторами і зусилля всюдисущого КДБ, мережі самвидаву охоплювали маси людей. Звичайні друкарські машинки із “копірками” поширювали чималими накладами не лише політично-дисидентську, а й будь-яку іншу “небажану” літературу — від філософських трактатів до романів та посібників із доморощеної хіромантії чи йоги.

Саме ці невидимі мережі багато у чому допомагали радянській інтеліґенції не пасти задніх у світових інтелектуальних процесах.

У ті десятиліття більше, ніж будь-коли, вибір між “копіювати/ділитися” та “утримувати свій примірник при собі”, набув якостей вибору морального.

І двох думок бути не могло: копіювання, позичення, поширення було єдиним діянням, гідним освіченої, культурної людини.

Обмеження на поширення залишалося прерогативою партапарату та держбезпеки, ототожнюючись із цензурою. Такий набір цінностей чітко вкарбувався у свідомість того покоління, яке опановувало перші персональні комп’ютери та перше ПЗ до них. І як бачимо зараз наступні покоління теж увібрали ці принципи, можливо навіть не замислюючись над ними.

Саме тепер, коли зайшлося про закриття файлообмінника за порушення прав інтелектуальної власності, – стало очевидним: офіційна парадиґма копірайту “кожному — по власному примірнику, а копіювання є злочином” так і не витіснила із суспільної свідомості попередні етично-культурні установки часів самвидаву.

Друга банальність: для багатьох співгромадян дотепер ділитися і поширювати є справою гідною та корисною, а дотримання накинутих норм комерційної логіки копірайту є негідним. Саме тому сотні тисяч, якщо не мільйони людей, оцифровували і завантажували музику, фільми та іншу інформацію до Мережі, у тому числі і на ex.ua не отримуючи за це жодної винагороди, крім моральної.

Закриття найпопулярнішого файлообмінника продемонструвало: ми дотепер — суспільство самвидаву.

Попри начебто доступність інформації і різноманіття преси та телебачення чимало з нас задихаються від нестачі культурного продукту, який відповідав би нашим потребам. Радянська цензура зникла, а атмосфера затлості залишилася.

І як і 25 років тому свіже повітря ми знаходимо у самвидаві. Тільки тепер він значною мірою перемістився на файлообмінники. Звучить, знову таки, банально, але так і є.

За цієї ситуації утримання цінності обміну, копіювання та поширення інформації (книжок, фільів, програм, музики тощо), є одним з тих громадських феноменів, які дають нам зараз, і надію на майбутнє.

Джерело — http://texty.org.ua/pg/article/editorial/read/34981/Suspilstvo_samvydavu_Zamist_drukarskyh_mashynok_fajloobminnyky_jak

Звернення юриста, який захищатиме інтереси користувачів Megaupload, до американської амбасади

Шановні друзі.

Я пишу це послання аби привітатися і повідомити, що я буду представляти інтереси користувачів Megaupload, постраждалих через його закриття. На момент написання цього звернення до групи долучилося вже шість тисяч осіб.

Фізичні і юридичні особи, яких я представляю, правомірно користувалися сервісами, що легально надавалися їм Megaupload. Вони ніколи не завантажували та не скачували з сайту файли, які б порушували чиїсь права на захист інтелектуальної власності.

Вони дуже здивувалися блокуванню роботи сайту без жодних попереджень і без будь-яких порушень з боку моїх клієнтів, чим би можна було б ще це пояснити. Більшість з них зберігало на серверах свій власний контент і авторські права на нього належали саме їм. Цей контент необхідно повернути їм якнайшвидше, а також відшкодувати у повному обсязі збитки, завдані їм такими необачними діями уряду США.

Мені відомо про збір файлообмінником персональних даних користувачів і ні в кого не виникає сумніву, що ці дані належать цим людям. Вони мають право отримати повну інформацію про стан бази їх персональних даних і про те, як ця база використовується.

Серед юристів «старого світу» вважається традицією і проявом ввічливості спробувати звести до мінімуму можливу шкоду від конфлікту при поданні цивільного позову. Саме тому, у встановленому законом порядку, я закликаю не знищувати та не пошкоджувати незаконно вилучені дані, а також взяти на себе всю відповідальність за персональні дані, які зараз зберігаються у вас.

Також я хотів би повідомити, що готовий до співпраці задля мінімізації шкоди третім особам і найшвидшого повернення конфіскованих даних їх законним власникам.

З повагою,
Josep Jover Padró

Джерело — http://pirata.cat/bloc/?p=2832

В Украине предлагают законодательно запретить закрывать сайты с нелегальным контентом

Нашумевшая в течении нескольких последних недель история о закрытии популярного файлообменника Ex.ua, по всей вероятности, всё-таки станет причиной любопытного прецедента, который, надо надеяться, законодательно закрепит в Украине невозможность закрытия целых интернет-сервисов из-за наличия на них нелицензионного контента.

Некоторые авторитетные источники в украинской прессе утверждают, что младший сын действующего украинского президента оказал не последнее влияние на возвращение ex.ua к жизни. Упоминание этого факта приведено здесь потому, что сегодня в украинский парламент известным депутатом из правящей партии был подан законопроект о внесении изменений в закон «О телекоммуникации». Суть изменений заключается в двух моментах:

  • При обнаружении на интернет-сервисе (сайте) нелицензионного материала, то предписывается «удаление точно идентифицированного контента» без закрытия самого сервиса.
  • «Удаление точно идентифицированного интернет-контента или блокирование доступа к нему возможно только по решению суда»

Что же, тут нельзя не признать, что подобная инициатива украинского парламента является довольно привлекательной для пользователей интернета. Естественно, что пока речь идет только о законопроекте, до принятия которого по факту может произойти многое, в том числе и более настойчивые требования международных финансовых структур, с которыми сотрудничает украинское правительство, о следовании европейским нормам соблюдения авторских прав, таких как пресловутое соглашение ACTA.

jeston, Хабр — http://habrahabr.ru/blogs/copyright/137769/

Первоисточник — http://biz.liga.net/all/it/novosti/2125228-parlamentu-predlagayut-zapretit-zakryvat-fayloobmenniki.htm

Остановить ACTA в Европе, 11 февраля

Новые известия о продолжающихся в Европе протестах против ACTA. На прошлой неделе 1000 человек приняли участие в акции протеста в Польше; готовятся новые выступления.

На прошлой неделе мы уже рассказывали вам о непрекращающемся движении против ACTA в Европе — теперь скоординированные акции протеста пройдут 11 февраля по всей Европе, и вот как вы можете принять участие…

Присоединяйтесь!

image

Если вы не в Европе, пожалуйста, помогите передать это людям, которые находятся там. Победа в Европе — первый шаг к тому, чтобы покончить с ACTA раз и навсегда.

Памятку о том, почему ACTA угрожает свободному программному обеспечению, можно найти на http://www.fsf.org/campaigns/acta.

Благодарим вас за выступления против ACTA,

Мэтт, Джош и Джон

Переведено в русской группе переводчиков GNU — присоединяйтесь на www.gnu.org/server/standards/translations/ru!

kafeman, Хабр — http://habrahabr.ru/company/fsf/blog/137504/