Зараз, коли битва з SOPA і PIPA вже завершилась, Голлівуд готується до нового наступу на свободу слова, озброюючись ACTA та PCIP. Але задамо собі маленьке питання — як можна перемогти піратство, хай навіть і з такими обмеженнями, як цих документах? Відповідь проста — ніяк. Великі компанії не хочуть чути цю гірку для себе правду і, наче маленькі діти, затуляють вуха руками і голосно кричать.
Технологія розвивається швидким темпом і провокує чим раз сильнішу ескалацію конфлікту між піратами і правовласниками, але перші завжди залишаться на крок попереду своїх супротивників. Хочу додати, що цими словами я не висловлюю підтримку піратам, лише констатую очевидні факти, які досі відмовляються прийняти медіакорпорації.
Ясно і те, що змінами у законодавстві індустрія нічого не змінить. Піратство вже заборонене у США та ряді інших країн, проте воно продовжує там існувати як у підпіллі, так і відверто на очах у правовласників. Можливо, лише повне винищення сайтів у мережі за допомогою чорних списків, як це роблять у Китаї та Ірані, дало б якийсь результат. Це могло б стати дійсністю, якби у силу вступили вищезгадані закони SOPA й PIPA, проте вони йшли у супереч Першій поправці і весь інтернет піднявся аби не допустити їх прийняття. Об’єднати цілу мережу у якомусь питанні крім цього змогла б хіба що загроза заборони використання фото кішок.
То що тепер мають робити правовласники? Їм треба ширше подивитись на проблему і зрозуміти, що це питання сервісу. Наприклад, мені зараз, навіть під час написання цієї статті, достатньо зробити всього кілька кліків мишкою аби подивитися фільм. Мені треба перейти на закладку Піратської бухти, ввести назву фільму у пошук, обрати реліз з найвищим рейтингом і клікнути по торренту (магнет-посиланню). Я підтверджу завантаження у автоматично відкритому вікні uTorrent і вже за десять хвилин зможу подивитися свій фільм. Дивитися коли захочу і як захочу.
Це не питання моралі чи чиїхось прав. Це просто зробити і ніхто не може і ніколи не зможе вам завадити. Якщо навіть за десять років і ще кілька мільйонів присуджених судом відшкодувань індустрії все ж вдасться закрити Піратську бухту, можна перейти на один з сотень інших торрент-сайтів, які вже існують чи встигнуть відкритися до того часу. Якщо вдасться заборонити цілу технологію бітторрент — інтернет з легкістю вигадає щось нове.
Пірати не вдираються до магазинів, б’ючи вітрини, і не крадуть звідти повні мішки нових дисків. Вони створюють власний магазин, що містить на своїх полицях усі будь-коли випущені твори. Там немає продавців, немає охорони і коли ви берете якийсь диск, то на його місці миттєво матеріалізується ще одна копія так, наче ви нічого і не брали. Потрапивши до такого магазину лише власні моральні принципи можуть вдержати вас від клонування всього цього контенту. І ті, хто знає як туди потрапити, не дозволить совісті себе зупинити. Особливо, коли це навіть не викликає в них жодного дискомфорту.
Піратство не відбирає фізичні копії. Зникнення речей, що є ознакою старої доброї крадіжки, не має з ним нічого спільного. Тому всі заяви про рівноцінність завантаження в мережі і продажу фізичної копії, які так люблять виголошувати представники індустрії, звичайнісінький абсурд. Я міг би набрати в тому віртуальному піратському магазині фільмів на 3 мільйони доларів, та чи став би я витрачати такі кошти на DVD? Ні, у реальному магазині я б обрав лише пару дисків і пішов би додому. Тому говорити про збитки від піратства можна, але вони мізерні у порівнянні з тими, про які говорять кіностудії.
Це не є рівноцінним шістдесяти продажам (і це не моя колекція)
Повернімося по процесу завантаження фільму. У моєму прикладі він займає десять хвилин (що може стати десятьма секундами, якщо швидкість інтернету в США наздожене європейську). І саме це той ворог, проти якого слід виступати студіям. Зараз вони безнадійно застрягли у минулому столітті і з величезною потугою намагаються зрозуміти технічні надбання сучасності. Вони досі вірять, що ще принаймні років з п’ять люди хотітимуть купувати DVD та BlueRay і нормально сприйматимуть ціну у 15$ на квиток до кіно. Вони мали б вхопитися за революційний сервіс Netflix, проте усіма силами намагаються його знищити, бо сприймають його як загрозу, а не вирішення своїх проблем. Це ідіотизм.
Кіностудіям треба нарешті зрозуміти, що все, що вони пропонують, має занадто завищену ціну. Лише той факт, що квитки до кінотеатрів продовжують весь час дорожчати, вже не вкладається в голові. Як можна вірити наче 10-15$ за перегляд на великому екрані може бути бажанішим для глядачів, ніж оренда фільму трохи згодом чи взагалі безкоштовний перегляд в мережі? І замість зниження цін вони ще вважають за потрібне накинути баксів п’ять за 3D в IMAX.
Вони неспроможні зрозуміти, що люди прагнуть знайти найлегший шлях. Знайти час для походу до кінотеатру вже асоціюється з певними складнощами, не кажучи вже про потребу за це ще й платити. Купівлю дисків у магазині замість оренди чи завантаження в мережі може зацікавити лише завзятих кіноманів чи колекціонерів або ж фанатів конкретної кінокартини.
На reddit я побачив одну дуже символічну ілюстрацію. Її виклали в обговоренні легальної системи електронного розповсюдження контенту, що змогла б знищити піратство для кіноіндустрії, якби та прислухалася до голосу розуму. Ось ця ілюстрація:
Рецепт успіху
Публікуйте кожен фільм. Мені байдуже які вам для цього треба буде укласти угоди
Продавайте фільми за цінами нижчими, ніж на blueray
Влаштовуйте регулярні розпродажі
Жодних технічних засобів захисту. Дозволяйте завантажувати фільми на жорсткі диски у різних форматах
Включайте до комплекту додаткові матеріали з дисків
Включайте до комплекту графічні бонусні матеріали з диску у високій якості
Зробіть можливим використання цієї системи на ігрових консолях, ПК та будь-яких інших медіа-пристроях (телефони, планшети, тощо)
Дозвольте користувачам дарувати контент своїм друзям
Зробіть інтеграцію з усіма соціальними мережами і показуйте стрічку новин з продажами (опціонально)
Купівля фільму означає абсолютну безстрокову власність, що не залежатиме від зміни комп’ютера чи медіа-пристрою
Дайте доступ до фільмів ще навіть перед їх надходженням до крамниць
Зробіть можливим запис придбаного відео на диски
Створіть базу відгуків
Пропонуйте у продажу колекції фільмів (вестерни, збірка фільмів зі Шварцнеггером)
Це майже повна копія системи Steam для фільмів. Вона дозволить легко купувати чи орендувати контент, створювати власні бібліотеки, використовувати різні медіа-пристрої і навіть ділитися з друзями. Ця система легко перекриє пропозицію піратів. Треба буде лише відкрити «Steam для фільмів», знайти у списку необхідне кіно, клікнути по оренді за 2$ на 24 години і почати перегляд. Та ще й до всього цього, такий варіант абсолютно легальний.
Дечим на цей ідеал схожий Netflix. Проте він не дає вам можливості стати власником відео і має дуже бідний асортимент. У плані продажу студії занадто відстали від решти світу. Що ви скажете про Blue-ray за 30$ з «Ультравіолет», який до того ж можна буде продивитись лише на кількох плеєрах? Я зможу заплатити 10$ за нового Гаррі Поттера і переглянути його де і як забажаю? За таких суперечок ваш покупець завжди може плюнути і піти качати безкоштовну копію в Інтернеті і це він ще зробить вам послугу, якщо хоча б спробує знайти легальний спосіб. А ви все ще маєте нахабство нав’язувати свої вимоги? Так ніхто не домовляється. Можливо, це хибна думка, проте це реальність і індустрії доведеться з нею змиритись.
Тим не менш, студії погрожують знищити бізнес Netflix, вимагаючи величезні суми за право використання їх контенту. Проте саме цей сервіс виступає на стороні правовласників на передовій війни з піратством, а вони цього наче й не бачать. Неймовірно…
Не ворог, але і не раб
Впровадженню «Steam для фільмів» заважають переконання власників студій. Навіть якщо вони погодяться використовувати таку платформу, то змусити їх працювати разом зможе лише диво — замість єдиного каталогу ми отримаємо «Sony Steam», «Universal Steam», «Paramount Steam» та багато інших. Не погодяться вони і знизити ціни до прийнятного для споживачів рівня, вони ж бо звикли отримувати по 15-30$ за кожну фізичну копію. Вони ніколи не підуть на видалення ідіотського DRM і мені навіть важко передбачити їх реакцію, коли ви спитаєте про можливість подарувати чесно придбане своєму товаришу.
Вони продовжать свою боротьбу проти Netflix и Redbox (і певно нарешті покладуть кінець стражданням Blockbuster). Можливо навіть спробують обмежити діяльність роздрібних магазинів дисків. Дехто може заявити, що вже за десять років ті ж диски вже стануть історією, та я дотримуюся думки, що люди завжди потребуватимуть володіти «чимось осяжним і фізичним», а не лише цифровими копіями. У найближчому майбутньому можна не хвилюватись за долю виробників DVD.
Та якби вони запустили такий сервіс хоча б на своїх умовах, це була б принаймні спроба виправити ситуацію. Незначна зміна політики індустрії, проте зміна у вірному напрямку. Чудова альтернатива жахливому шляху знищення свободи слова в інтернеті і таврування статусом злочинця всього населення країни. Ті мільйони, що витрачаються на лобіювання законів на зразок SOPA та PIPA, можна було б використати з більшою користю на дослідження і розробку такої системи, яка описана вище.
А зараз давайте спробуємо розглянути ось яке питання: як ви вважаєте, фільми дорого знімати чи їх вартість штучно завищується понад необхідну?
Після спроби проштовхнути SOPA та PIPA Голлівуд виглядає в наших очах якимось динозавром, як ті, хто вимагав заборонити радіо та касетні відеомагнітофони. Деякі венчурні компанії навіть почали шукати шляхи фінансування проектів, направлених на кардинальну зміну індустрії, що не бачить нічого поза своїми застарілими моделями ведення бізнесу. В інтернеті ж можна знайти безліч голодних до слави режисерів, які все життя творять з вічною нестачею коштів.
Можливо слід на хвилину відволіктися від найвідоміших акторів з їх мульти-мульти-мільйонними гонорарами і придивитися до тих, хто важко працює за копійки задля шансу пробитися в люди? Чи варто витрачали сотні мільйонів за право екранізувати якусь гру чи новелу, коли існує безліч креативних оригінальних сценаріїв, що бездушно викидаються у сміття? Чого можна досягти викидаючи ще 100 мільйонів доларів на рекламу, якщо в інтернеті вона блокується різноманітними додатками до браузерів та ігнорується користувачами?
Чи сильно б ви засмутилися якби хтось не витрачав по 200 мільйонів на таке?
Індустрія колись зрозуміє свої помилки, але для них цей шлях буде надзвичайно складний. Ніщо не здатне знищити піратство, але так само ніщо не може знищити і індустрію розваг. Проекти з роздутими бюджетами і переплаченими талантами поступово зникнуть і їм на заміну прийде реальна творчість. І це принесе лише користь. Та поки цього не сталося нам продовжують розповідати казки про можливу смерть поп-культури через жахливих піратів.
Попри всі балачки я вірю, що гроші мають заробляти лише твори, які їх варті. Я не вірю у модель ціноутворення і розповсюдження, що не змінювалась ще з 1998 року. І я точно не підтримую намірів медіакорпорацій ввести цензуру в Інтернеті аби отримати можливість покласти ще кілька мільйонів до власних набитих кишень.
Поважайте своїх споживачів і ця повага стане взаємною. Тільки так можна побороти піратство.
Пол Тассі, Forbes — http://www.forbes.com/sites/insertcoin/2012/02/03/you-will-never-kill-piracy-and-piracy-will-never-kill-you/