Рік Фальквінге може потрапити до переліку ста найвпливовіших людей планети

Засновник першої піратської партії Рік Фальквінге потрапив до переліку 200 людей, які можуть увійти до відомого списку «Ста найвпливовіших людей» видання TIME. Якщо пригадати недавню номінацію у переліку «Ста найвидатніших мислителів», стає ясно, що ідеї піратського руху швидкими темпами здобують визнання серед людей.

«Найголовніше те, що мене номінували не як особу, а як представника руху і носія нових і важливих ідей — символ нового покоління.»— пише Рік в своєму блозі.

Якщо ви бажаєте підтримати його, то можете повідомити про свій вибір TIME на сторінці номінанта.

Історія боротьби монополій і інновацій

Занадто часто ми чуємо про необхідність існування монополії копірайту для підтримки творців і заохочення інноваційних розробок. Безліч юристів, чий статок напряму залежить від віри у ці міфи, навіть стверджують, що копірайт тільки ці функції і виконує. Але ж, якщо ж звернутися до історії, то ми побачимо трохи іншу картину.

Почнемо з періоду Промислової революції. У той час монополії копірайту діяли лише в Великобританії (де їх і створили у 1557). Пам’ятаєте позначку «Виготовлено в …», яку проставляють зараз на всіх товарах? Ця мода пішла від британців і їх кампанії проти німецької продукції, коли вони намагалися таким чином «застерегти» покупців від придбання «неякісного». Згодом це поширилося на весь світ.

В Германії тоді законів про охорону авторських монополій не існувало і історики вважають це одним з головних чинників прориву у технологічному розвитку цієї країни, який дозволив їй обігнати навіть британців. Доступ до знань був вільний, бо вони не були замкнені правилами монополістів, і кожен міг дізнатися про останні досягнення інженерів, відшкодовуючи лише витрати на тиражування книжок. З кожним новим інженером, вирішившим підвищити свою кваліфікацію, зростав загальний технологічний рівень цілої країни. Навіть зараз, майже через 200 років, Германія зберігає репутацію батьківщини висококласних спеціалістів — у супереч усім заявам представників індустрії копірайту.

Продовжити читання “Історія боротьби монополій і інновацій”

Народжені в мережі

Завдяки старанням ЗМІ термін «покоління» майже знецінився. Якось я спробував пригадати скільки «поколінь» породили журналісти за останні десять років і нарахував аж дванадцять, починаючи з відомого «Generation Nothing». Проте існували всі вони лише на папері. Не було за весь той час жодного глобального імпульсу, який б об’єднав всіх нас і виокремив з посеред інших поколінь. Ми так активно шукали цю відмінність, що не звертали уваги на зміни у повсякденному житті. І лише зараз ми починаємо розуміти що насправді сталося із масовим розповсюдженням кабельного телебачення, мобільного зв’язку і Інтернету…та як сильно це змінило світ за останні п’ятнадцять років.

Продовжити читання “Народжені в мережі”

Сколько законов нужно для счастья?

За последние 30 лет в США принято 15 «антипиратских» законов, которые или расширяли срок действия копирайта, или ужесточали наказание для «пиратов», или покрывали новые способы нелегального копирования контента. Как показывают недавние попытки продвижения SOPA/PIPA, требования правообладателей ещё далеки от удовлетворения, и они будут продолжать.

Продовжити читання “Сколько законов нужно для счастья?”

Никто не требовал налога на холодильники

Я живу в Стокгольме, Швеция. Сто лет назад, одним из крупнейших в городе работодателей была компания под названием Stockholm Ice. Их бизнес был простым и необходимым: помогать дольше хранить скоропортящиеся продукты, продавая холод в переносном формате.

Они вырубали большие блоки льда из замерзших зимой озер, хранили в опилках в огромных сараях, а потом рубили на мелкие части и продавали на улицах. Люди покупали лед и клали вместе с едой в специальные буфеты, чтобы пища хранилась в холоде.

(Вот почему пожилые люди до сих пор называют холодильники “ледниками”.)

Когда дома в Стокгольме были электрифицированы в первой половине прошлого века, эти продавцы холода стали не нужны. В конце-концов они же продавали возможность хранить пищу в холоде и вдруг все смогли делать это сами.

В городах этот процесс шел быстро. С появлением холодильников в районе 1920-х, к 1930-ым они уже были в большинстве домов. Один из крупнейших работодателей города – продавец холода – стал полностью не нужен вследствие технического прогресса.

Продовжити читання “Никто не требовал налога на холодильники”

Єврокомісія хоче перечекати пік протестів проти АСТА?

В цю середу Єврокомісія оголосила про своє рішення направити ACTA в Європейський суд для аналізу сумісності угоди з конституцією ЄС. Цьому сприяло безліч протестів проти ратифікації документу урядами країн-членів, що хвилею прокотилися всією Європою.

«Юридичний аналіз, безперечно, необхідний. Проте це рішення все одно дивне як з точки зору дати його прийняття, так і можливих результатів. При розгляді питання суд братиме до уваги лише, так звані, основні закони та угоди Союзу, але АСТА виходить далеко за їх рамки,» — заявила представниця Піратської партії Швеції в Європарламенті Амелія Андесдоттер, яка до того ж є доповідачем по АСТА від промислового комітету Європарламенту.

«Угода викликала багато питань за зауважень, як у громадян, так і представників індустрії і політиків, які саме мали приступити до аналізу документу. До цих питань входить невизначеність із майбутніми торговими відносинами країн ЄС із третіми сторонами, тими хто не підписав угоду та власною індустрією, з її можливостями до динамічного розвитку за допомогою Інтернету. Відповісти на ці питання зможуть лише політичні інституції. Направлення АСТА на розгляд до суду означає лише те, що його аналіз Європарламентом знову відкладається.»

«Ставлення до угоди вже радикально змінилось як в самому парламенті, так і за його межами, а Комісія лише сподівається, що протести вщухнуть за час розгляду у суді, і після цього АСТА можна буде прийняти майже без спротиву.»

«Найважливішим зараз є те, які саме питання Комісія поставить перед Судом. Чи буде їх цікавити вплив угоди на діючі і майбутні європейські закони, чи це так і залишиться спробою уникнути однозначної поразки після гарячих дебатів про майбутнє інформаційного суспільства — яке об’єднало всіх громадян Євросоюзу та багатьох країн за його межами?»

«Процес розробки угоди намагалися тримати у секреті, подалі від громадських обговорень, — каже лідер Піратської партії Швеції Анна Троберг. — І тепер, коли подробиці нововведень стали надбанням громадськості, вони знову прагнуть приховати роботу над АСТА від людей.»

«Єврокомісія, представник Швеції в ній Сесілія Мальмстрьом та уряд Швеції тепер повинні взяти на себе відповідальність за питання, що будуть направлені разом з угодою до Європейського суду. Це не має стати ще одною зрадою влади молодого політично активного покоління.»

Джерело — http://press.piratpartiet.se/2012/02/22/eu-kommissionen-fragar-eu-domstolen-om-acta/

Ви ніколи не знищите піратство і піратство ніколи не знищить вас

Зараз, коли битва з SOPA і PIPA вже завершилась, Голлівуд готується до нового наступу на свободу слова, озброюючись ACTA та PCIP. Але задамо собі маленьке питання — як можна перемогти піратство, хай навіть і з такими обмеженнями, як цих документах? Відповідь проста — ніяк. Великі компанії не хочуть чути цю гірку для себе правду і, наче маленькі діти, затуляють вуха руками і голосно кричать.

Технологія розвивається швидким темпом і провокує чим раз сильнішу ескалацію конфлікту між піратами і правовласниками, але перші завжди залишаться на крок попереду своїх супротивників. Хочу додати, що цими словами я не висловлюю підтримку піратам, лише констатую очевидні факти, які досі відмовляються прийняти медіакорпорації.

Ясно і те, що змінами у законодавстві індустрія нічого не змінить. Піратство вже заборонене у США та ряді інших країн, проте воно продовжує там існувати як у підпіллі, так і відверто на очах у правовласників. Можливо, лише повне винищення сайтів у мережі за допомогою чорних списків, як це роблять у Китаї та Ірані, дало б якийсь результат. Це могло б стати дійсністю, якби у силу вступили вищезгадані закони SOPA й PIPA, проте вони йшли у супереч Першій поправці і весь інтернет піднявся аби не допустити їх прийняття. Об’єднати цілу мережу у якомусь питанні крім цього змогла б хіба що загроза заборони використання фото кішок.

То що тепер мають робити правовласники? Їм треба ширше подивитись на проблему і зрозуміти, що це питання сервісу. Наприклад, мені зараз, навіть під час написання цієї статті, достатньо зробити всього кілька кліків мишкою аби подивитися фільм. Мені треба перейти на закладку Піратської бухти, ввести назву фільму у пошук, обрати реліз з найвищим рейтингом і клікнути по торренту (магнет-посиланню). Я підтверджу завантаження у автоматично відкритому вікні uTorrent і вже за десять хвилин зможу подивитися свій фільм. Дивитися коли захочу і як захочу.

Продовжити читання “Ви ніколи не знищите піратство і піратство ніколи не знищить вас”

Совместимость и открытые стандарты: ключевой момент настоящей открытости и инноваций

Совместимость (интероперабильность) и открытые стандарты: ключевой момент настоящей открытости и инноваций

Симон Алипранди
лидер проекта Copyleft-Italia.it, член Array (Arraylaw.eu) и кандидат на получение докторской степени в Миланском университете «Биккока»

Преамбула

Большинство согласно с мнением, что создание и поддержка набора открытых стандартов открывает широкие горизонты для всех участников рынка информационных технологий. Прежде всего, это несёт выгоду для активных игроков (компаний, разработчиков, конструкторов), но в то же время неоценимая польза оказывается пользователям этих технологий, сторонним наблюдателям и учёным.
Однако, если с одной стороны сама концепция стандарта позволяет интуитивно понимать технологию большому количеству людей, то с другой стороны мало кто осведомлён о сложных динамических процессах, стоящих за его становлением, особенно в связи с нынешним уровнем глобализации и технической осведомлённости. Ещё меньше людей понимает, что если процесс создания стандарта недостаточно прозрачен, а его разработчики халатно подходят к делу, то он не только не принесёт пользы, но и может причинить значительный вред инновациям. Но эта проблема решается с помощью нового подхода, активно внедряемого последние годы — созданию стандартов, изначально опирающихся на принцип свободы и открытости, так называемых, открытых стандартов.

Продовжити читання “Совместимость и открытые стандарты: ключевой момент настоящей открытости и инноваций”

Новини про Megaupload

У той час, як в Україні загальна увага прикута до скандалу із закриттям ex.ua, решта світу обговорює проблему Megaupload. Ситуації майже ідентичні — ФБР заблокувало домен файлообміннику і блокувало доступ до контенту. Власник і головні адміністратори системи арештовані і постали перед загрозою ув’язнення на значній строк і величезних штрафів на користь індустрії розваг, що і розпочала процес проти Megaupload.

Продовжити читання “Новини про Megaupload”

«На мой взгляд война началась. Или моя оценка ситуации»

Прежде, чем оценивать теперешнюю ситуацию, хочу совершить небольшой экскурс в 80-е годы прошлого века.

Молодая наука кибернетика, недавно очистившаяся от звания лженауки, уверено шагает по стране, тогда ещё СССР. В почете языки программирования ASSEMBLER и PL-1, 1Мб оперативы — это верх блаженства, жесткие диски занимают пространство трёхкомнатной квартиры. Ну и т.д. ))). Языки программирования Algol, Pascal, FORTRAN и прочая и прочая в свободном доступе , пиши — не хочу. И никто не кричит: «Это Я придумал этот язык платите МНЕ». И я помню как программы, написанные молодыми ребятами Серегой Ярыгиным и Славой Петлярским, расползались по всему Союзу. И помню соревнование, кто напишет программку для отключения нумлока с наименьшим размером и гордые объявления в среде програмеров «я наваял 24 байта», «я наваял 18 байт», «я наваял 12 байт» и победил Лимон, который умудрился влезть в 6 байт и спокойно рассказал как именно он влез в эти 6 байт, а не требовал пива за раскрытие секрета, хотя пива потом выпили, но уже за 6 байт ))).

Продовжити читання “«На мой взгляд война началась. Или моя оценка ситуации»”